Своєрідні теги соціальної реформи президента України просто фантастичні: збільшення пенсій на від-
на 100 гривень, повернення "вкладів Ощадбанку", пільгові позики на
житло, боротьба з безробіттям і так далі. Уряд розраховує на
післявиборне відлуння від такої президентської щедрості. Азарова
вже попередили, що він як премєр точно зіткнеться з "ціновою кометою" у
2013. І, скоріше за все, це йому коштуватиме «премєрського життя».
Ніхто
не знає на скільки затягне цей "передвиборчий хабар". Є припущення
Тигіпка, що це максимум до 10 мільярдів, із адміністрації президента
доносяться чутки про 16-20 мільярдів. Урядовці покладаються на «стрімке
покращення» економіки і відповідно наповнення бюджету. Проте, соціальні
ініціативи це не перший випад щедрості і дивіденди від економіки (а
реально від притискання платників податків на митниці та у податковій) вже
розписані на інші національні соціальні програми. МВФ рахує, що такі
ініціативи «смердять популізмом» і, скоріше за все відмовиться
фінансувати цей соціальний дощ. Лишаються нові податки та друкарський
верстат.
Неприємні новини для економіки. У мене є підозра, що вибір впаде, все таки, на верстат. Українська
гривня чи не єдина у Європі валюта яка контролюється державою в межах
певного коридору, тому зміни її курсу поки що не буде. Інша справа
пізня осінь, зима і весна. Опозиція і влада постійно говорять про
необхідність принципово змінити соціальні стандарти та порядок, навіть,
ідеологію їх формування. І в цьому багатокутнику необхідної модернізації
української соціальної парадигми головне, звичайно, - ідеологія.
Причому, ідеологія в частині зміни класичних джерел наповнення
соціального бюджету. Замість небезпечних ігор з інфляцією, позиками та
соціальною рекламою ініціатив на бордах, треба переходити до режиму
економії, заощадження, оптимізації та збільшення ефективності такої
соціальної допомоги.
Я
б визначив кілька проектів заощадження та оптимізації і низку проектів
соціального іноваціювання. Наприклад принципова мінімізація витрат на
утримання та обслуговування органів державної влади у
вигляді проектів «від депутатів пенсіонерам», програма боротьби з
корупцією з такою ж благородною ціллю (підтримка пенсіонерів та мало
захищених верств населення). Такі «програми месседжі» можуть дати
неабиякий ефект з точки зору посилення громадської підтримки та
обговорення соціальних новацій. Адже мова йде відразу про джерело і
Далі ми повинні подумати над тим як витрачати кошти передбачені на
підтримку людей. Тут є серйозні проблеми у ефективності і пріоритетах їх
використання. Наприклад, Сергій Тигіпко ініціював
створення інституту соціальних дільничних (читати - агітаторів ПР). Це
те, чого робити не потрібно, якою б популярною не була ця ініціатива.
Виходить, що учасників обговорення та планування допомоги пенсіонерам
скоро буде більше ніж останніх. Так само, небезпечне пряме підвищення
пенсій на крихітні 50-100 гривень. Це, звичайно, допомога, але вона не
вирішує жодної проблеми літніх людей. Краще б частина цих коштів була
спрямована на боротьбу з корупцією у сфері ввезення лікарських засобів
та розвитку галузі в цілому. Наприклад, у місті Полтава, після перевірки
кількох аптек посипалися як дощ з неба кримінальні справи, а Державний
антимонопольний комітет встановив, що майже половина ліків у перевірених
аптеках просто фальсифікат. Уряду давно закидають популізм та
«передвиборчі ігри», однак, коли мова йде про життя людини це вже далеко
не ігри, це злочин і, навіть, гріх.