Не «Шустер Live» - та той же лай.

Я проаналізував результати усіх виборів з 2006 року і ужахнувся, наскільки ми совкові, що нас так розводять. У всіх регіонах три чверті виборців голосували за олігархічні партії і їх сателітів.

  У політичних телешоу літні канікули. Відпочинемо і ми. Спробую узагальнити, чим нас освічували і  зомбували на телеканалах, на що ми клюнули, та як будемо голосувати на чергових виборах… Перші телепередачі на 5 каналі «Підсумків  дня» (ведучі Дорофеєв, Скрипін, Цеголко) подали надію, що дебати партійних політиків будуть менш нікчемними і пустими, бо їх оцінюватиме «свіжий погляд» аполітичної особи. Та не так сталося, як гадалося (і не тільки на 5-му).

Основні «ворогуючі» сторони цього телешоу («Більшість» і КОД) базарним сперечанням так  відволікали глядача від суті, що на сприйняття свіжого погляду не вистачало імунітету. Телеведучі інших каналів також запрошували  на політичні телешоу «свіжий погляд» - фахових політологів, авторитетних громадян, знаних письменників, об’єктивних журналістів (Валерій Чалий, Олександр Палій, Василь Шкляр, Марія Матіос, Вадим Денисенко, Ірина Бекешкіна, Андрій Новак, Андрій Окара, Ольга Мусафірова, Вахтанг Кіпіані, Андрій Жданов, Юрій Макаров, Кость Бондаренко) та все ж і від тих передач залишається в свідомості, в основному, тільки  «лай». Не проясняється в глядача і від дебатів-монологів Миколи Княжицького і Віталія Портнікова: влада - бандитська, а опозиція – не зовсім (поки не влада?). 

Та справа не в фаховості телеведучих  – справа в тому, що вони працюють на каналах, приналежних  олігархам, які добре усвідомлюють, що тільки при безглуздому протистоянні в суспільстві можуть і надалі володарювати, займатися казнакрадством, корупцією, тому й правлять бал: на телешоу обговорюються не актуальні теми, в яких штатні партійні «орателі» (слуги народу)  зухвалим  «одкровенням» і самовихвалянням  «розводять нас, як котенят», та безглуздими суперечками дресирують, мов пошукових псів (відрізняти «свій – чужий»). Хто не з нами, той проти нас!   Для цього убрали графу «проти всіх» у виборчому  б’юлетні  змовницького  виборчого закону («За – 366»). 

Надивившись нікчемних дебатів партійних (не народних!) депутатів, галичанин думає: «Ох і тупий же донетчанин: ну як можна голосувати за  Олену Бондаренко, Сергія Ківалова, Леоніда Кожару, Володимира Олійника,..?  А харків’янин  – навпаки: «Ну і недалекі тернопільчани – підтримують  Володимира Бондаренко, Сергія Власенка, Сергія Пашинського, Андрія Шкіля,…? Та й  голосують за олігархічних висуванців  наперекір один одному...

Я проаналізував результати усіх виборів з 2006 року і ужахнувся, наскільки ми совкові, що нас так розводять. У всіх регіонах три чверті виборців голосували за олігархічні партії і їх сателітів (Партія регіонів, «Батьківщина»-БЮТ,  КПУ).  Різниця в тому, що на Сході більше за ПР, а на Заході - за БЮТ. Насправді – це «пара одних валянок», які при негоді  користуються  КПУ, як гумовими калошами. Біда в тому, що калоші системно і услужливо направляють валянки в багно… 

Для переконливості міркувань додаю свою статтю, яка була опублікована в одній із центральних газет після другого туру минулих президентських виборів під назвою:                                                               «Шустер Live» - шоу».

 Який шлях оберемо надалі – залежить від нас. Варіантів три: поглиблення розколу, повернення до кучкізму, посилення демократії. Перші два заводять під імперську ковдру, третій – найтяжчий. Найтяжчий тому, що Вона і Вони зробили все, щоб політично поділити Україну і керованим безглуздям посіяти в людях невпевненість і розчарування в ідеалах і цінностях Майдану, на подіумах якого Вона так артистично піарилась…

Тепер про «Шустер Live» в іронічно-правдивій формі. Ось типовий сценарій телепрограми: ведучий журналіст запитує опонента, якого кольору оцей жовтий предмет? Білого – говорить той, що ліворуч, чорного – що праворуч. Білого-чорного, білого-чорного!.. Протиріччя переходять в суперечку, змішуються голоси опонентів, журналістів, груп підтримки – все нагадує лай дворових собак. Яка своєчасна рекламна пауза!.. І знову: біле-чорне, біле – чорне… Щодня, щонеділі, роками… Мільйони глядачів не второпають, чи їм це пороблено, чи вони наковтались «марафету»?

Ну чим відрізняється риторика Тягнибока від риторики Симоненка? Хіба що один - за люстрацію, а другий – за кастрацію (по-ленінські). А риторика Яворівського («Тридоля») і Тарасюка («Волинський») від Д.Табачника і Колісниченка? Хіба що кличок останніх поки що не знаємо. А Гриценка від Коновалюка, Жванії від Шуфрича, Соболєва від Єфремова, Герман від Королевської,  Зарубінського від Чорновола, Чечетова від Писаренка? Якщо порівняти карти електоральних уподобань президентських виборів 2010 і 2004 років, то програма виконана – пайку отримували не даремно і заслуговують на преміальні…

Та бувають і позитивні моменти на «Шустер Live»: Роман Віктюк - хочеться дивитися ще, Ганнопольський - дав об’єктивну оцінку політичній частині (аморальна, совкова, агресивна);  художні виступи, телемагія Петра Маги.