Не завжди  - «як тільки тривога, то і до Бога»

При справжньому богові подібні безбожники ще на цьому світі кипіли би в смолі. Справжній Бог не допустив би гибелі російських паломників, що їхали автобусом до Почаївської Лаври молитися »…

   Мій однокласник дуже хворий: сечокам’яна хвороба (оперувати не можна - переніс інфаркт), паралізувало руку, різко втрачає  зір, як і бажання жити. Розмовляю з ним, щось пригадую з шкільних років – відволікаю, заспокоюю. Згадали й про Бога. Дослівно його судження: «Залишилась єдина втіха – що сам дійду до хатнього  туалету… Бога я почитаю, як і мої батьки, та зневажаю, ненавиджу безбожників, що присмоктались до віруючих, особливо таких, як Патріарх  Московський – їздить на найдорожчих мерседесах, засвітився з годинником  за 30 тисяч євро, та митрополит  Донецький і Маріупольський Іларіон, що хизувався при зустрічі з Януковичем  годинником ціною 150 тисяч євро, чим зневажає не тільки мирян, церкву, державу, а й принижує  Президента, який молиться і сповідується в храмах Московського патріархату...

  Прикро, що на планеті Земля немає  справжнього Бога, бо подібні безбожники ще на цьому світі кипіли би в смолі.  Справжній Бог не дозволив би  оскверняти чернігівську  святиню Катерининську церкву установленням поруч гидкого намету з портретом Патріарха Кірила,  не допустив би загибелі російських паломників, що їхали автобусом до Почаївської Лаври молитися »…  Крити було нічим. В спогадах  постали події із кінофільму  режисера  Протозанова  «Праздник святого Йоргена».