Власник сторінки
Координатор Студентської ради м. Києва
Якщо симптомом Голови Верховної Ради є "біль за Україну", то діагноз - "литвинівський синдром", а збудник - вибори
Відставка Володимира Литвина (за яку, до речі, мають проголосувати народні депутати України) є початком ланцюжкової реакції, яка очевидно охопить весь український політикум: "піти з влади ображеним, а головне - зрадженим". Надто вже популярно сьогодні бути опозиціонером: нічого не роби (бо "вони" не дають), а тільки говори ("бо лише тільки так..." - продовжіть самі).
Масові переходи у владну більшість можуть завершитися масовими поверненнями назад у БЮТБ та НУНС (що нещодавно зробив Р.Богдан).
"Нічого особистого, тільки бізнес", - мав би подумати свідомий оглядач: йти на вибори як опозиціонер завжди дешевше, ніж у якості представника влади, адже не треба відповідати за зобов'язання, а достатньо лише займатися набагато дешевшим популізмом. Чого всі, власне, і прагнуть.
Головне, щоб до 28 жовтня у нас не було повальної опозиції без жодного представника влади. Врешті-решт, Україна знову дасть всім зайвий раз переконатися, що "Що занадто, то не здраво". І передвиборча біганина напередодні виборів є звичайною дискредитацією як для одних, так і для інших.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.