Харчі в смітник

7 млн тон харчів щороку прямують до смітників. За підрахунками незалежних експертів третину їжі викидають в процесі виробництва, ще третини позбуваються на роздрібній торгівлі та в процесі приготування їжі. Решту 35-40% відправляють у сміття вже безпосередньо у вітчизняних домогосподарствах.  До того ж майже 50%  відходів – це їжа придатна до вживання. 

Головна причина такого відвертого марнотратства не вміння українців економити та розраховувати кількість необхідної їм їжі. Відтак, з загального обсягу сміття котре ми викидаємо щодня 7,5 % становить їжа. Гірше того, відсоток харчів котрі летять в трубу з кожним роком зростає. Й це характерно не лише для України.

Зокрема, в країнах ЄС на смітнику опиняється 89 мільйонів тонн нормальної їжі. Виходить європейці викидають на звалище майже  50% загального щорічного обсягу виробництва харчової промисловості Євросоюзу!   В Єврокомісії підрахували, з такими темпами до 2020-го кількість продуктових відходів, яких цілком можна було б уникнути, зросте до 126 мільйонів тонн на рік. Не забуваємо про те, щощо 79 мільйонів громадян ЄС живуть за межею бідності, а 16 мільйонів виживають за рахунок продуктових пайків та доброчинних обідів, які надають їм благодійні організації. В Україні звісно все не так страшно, утім статистика говорить сама за себе. 

Якщо в Європі марнотратством займається безпосередньо населення, то в Україні ситуація ще гірша. Адже, значні обсяги харчів викидають ще до того як вони потраплять до громадян. Йдеться про проблеми виробництв та продавців - неефективні методи збору врожаю, слабкий контроль та низький рівень якості логістики (перевезення, зберігання).

Аграрії підрахували, торік надлишок урожаю овочів і картоплі склав понад 2,2 млн т, зокрема, надлишок картоплі на ринку - більше 1,5 млн. т і овочів борщового набору - близько 0,7 млн. т. Усі ці «надлишки» продуктів просто викинули на смітник, це 2 млрд прямих збитків для вітчизняних сільгоспвиробників. 

Ще більше їжі стає не придатною до споживання прямуючи до магазинів та базарів. Так, при доставці харчів від перепаду температур і неправильного транспортування псується близько 40% овочів і фруктів, близько 30% риби і м'яса і 5-10% молока і молокопродуктів.

Далі на шляху до споживача  магазини та ринки.  Майже 2 млн. тонн не реалізованої з полиць їжі  доводиться утилізувати.  

Решту з цих 7-ми тон харчових відходів викидають безпосередньо домогосподарства.  Виходить, що разом з недоїдками в сміття йдуть близько 5-5,5 млн гривень. 

Як економити на їжі та не смітити харчами  знають в Євпропарламенті. Єврокомісари визначили перелік рекомендацій зі збереження їжі. Зокрема, закликають ліпше упаковувати товар, щоб довше зберігати його свіжим; вимагають чітко пояснювати споживачам різницю між маркуваннями щодо придатності продуктів. Їжа, термін придатності якої наближається до закінчення, повинна продаватися за зниженими цінами, щоб цим могли якнайширше скористатися бідні верстви населення. Крім того, резолюція Європарламенту рекомендує виробникам їжі, мережам супермаркетів і закладам громадського харчування  налагодити систему безкоштовного розповсюдження їжі, термін придатності якої закінчується, серед тих, хто її найбільше потребує, — бідних і малозабезпечених. Європарламентарії переконані,  що істотно скоротити кількість харчових відходів до 2025 року дасть змогу інформаційна кампанія, яку має підтримати керівництво ЄС і національні уряди його країн-членів. Та аби не тягнути з економією,  2014-й рік оголосили роком «Проти харчових відходів».