Україні потрібна чітка стратегія боротьби з насиллям

У 2011 р. тільки працівниками органів внутрішніх справ було виявлено більше ніж 44,5 тис. сімей, де вчинялося насильство.

Українська влада займається виключно тими питаннями, які можна конвертувати у голоси виборців. Про важливі речі мова навіть не йде. Наприклад, на державному рівні проблеми насилля у суспільстві обговорюються «для галочки». А їх необхідно вирішувати. Україні потрібна окрема чітка стратегія боротьби з насиллям.

Я приймала участь у багатьох форумах з цього приводу: все зводиться до необхідності зрозумілої державної політики. Шлях обговорення проблем у середовищі психологів та правозахисників, номінальне залучення представників держави є хибним. Громадянське суспільство повинно об'єднати зусилля та провести таку роботу самостійно, а потім гучними акціями домагатися запровадження такої державної політики, як наслідок - програм та проектів.

Де коріння цього лиха? Це передусім - родина. Вона може захистити людину від насильницької пропаганди ще у дитячому віці, зберегти людяність. Вона також може дати приклад того, як гармонізувати відносини у тому ж соціумі. Але статистика свідчить, що майже кожна людина обов'язково відчуває на собі ефект насильства в сім'ї. Із психологічної точки зору сучасне насильство розглядається, як певна форма невротичного протесту особистості проти різного роду стресових факторів, які тиснуть на неї, а також умов соціального життя, до якого важко адаптуватися.

У 2011 р. тільки працівниками органів внутрішніх справ було виявлено більше ніж 44,5 тис. сімей, де вчинялося насильство. Дані неурядових організацій також підтверджують надзвичайну гостроту проблеми щодо поширення його різних форм в українських сім’ях. Так, на Національну гарячу лінію з питань запобігання насильства та захисту прав дітей Міжнародного жіночого правозахисного центру Ла Страда Україна, яка була відкрита у 2004 році, лише в листопаді 2011 року було здійснено більш ніж 1300 дзвінків. Це майже вдвічі більше ніж у 2006 році.

Політичні партії, громадські організації, фонди повинні створити громадянську стратегію вирішення цієї проблеми. Там має бути враховано найрізноманітніші аспекти: від пропаганди до повноцінної інфраструктури у вигляді соціальних служб та громадських ініціатив. Корені поширення насилля в державі такі глибокі, що потребують втручання в інші державні політики - боротьбу з наркоманією та алкоголізмом, засиллям порнографії та специфічного відео з елементами насилля та його пропаганди, підготовки батьків до виховання нового українця, що житиме у новій Україні, державі без насилля.