Небезпечні забавки

Удень - інститути, вночі - небезпечні забавки. Який він, той солодкий плід?

  Молодь хоче нових гарячих вражень, вона прагне гострих відчуттів, женеться за шаленими емоціями. Молодь здатна це отримати, і отримує, однак платить потім надто дорогу ціну.
Сонце ще не встигло сісти за горизонт, а пекельні ворота бомондних клубів уже відкриті для сотень зомбованих, наївних підлітків, що планують як слід гульнути. Тут напівоголені дівчата, випивка, обкурені діджеї, музика, що давить на мізки, словом, усе, чого може забажати душа, а душа сучасної молоді своїх бажань не фільтрує. Тішаться батьки зацькованих заучок, що днями лупляться в екрани моніторів, такі невдахи хоч не вештатимуться бозна-де із бозна-ким. Із двох злиднів вибирають «краще». Якби тільки вони знали, що клуби – то далеко не найгірший варіант. Не брехня, що там пацани з дівками безсоромно зажимаються, напившись по зав`язку, не брехня, що після таких тусовок виявляють повний набір венеричних захворювань, не брехня, що кожної ночі хтось комусь конкретно дає на горіхи, однак тут додому дібратися живим можна, що з упевненістю важко  сказати про інші «небезпечні забавки».
  Стрітрейсінг, нашою мовою вуличні гонки -  доволі популярний неофіційний вид розваг, що не так давно популізувся серед нашої молоді. Напиваються, розганяють свої тачки  ледь не до 500 кілометрів за годину так, що і слід пропадає, іноді пропадає назавжди. Влаштовують змагання на кращого гонщика. На кону завжди приваблива цифра, тож жадоба до «легких» грошей перемагає парубоцький страх. В основному за кермом саме парубки, дівчатам відводиться роль уболівальниць, часто у шкіряних облігаючих коротких суконьках, аби підживляти апетит рейсерів і тваринну жадобу до перемоги. Подібні розваги тим й цікавіші, що існують поза закону. Ніхто точно не скаже, скільки душ не справилося з кермом, так і не повернувшись під ранок додому.
  Золота лихоманка ігрових автоматів, що зжерла не одну сотню гаманців, продовжує знічевлювати суспільство. І хоч влада не раз намагалася покласти край закладам масового гіпнозу, однак сьогодні так само легко знайти місця «яскравих вогнів». Тут немає годинників, аби ти не слідкував за часом, немає вікон, аби не мав зв’язку з реальністю, все продумано до деталей, потенційна жертва не має піти з копійкою у штанях. Молодь, на щастя, потроху стала усвідомлювати хитру систему таких закладів, однак недостатньо волі, аби обійти автомати десятою дорогою.
  Є речі дрібніші, однак у кільканадцять разів масовіші, і від того ще страшніші. Це так звані плейбої та порно, що продукуються зі швидкістю вітру. Якщо підлітки й залишається на ніч вдома, то чи мирно сплять, а може саме у цей момент вони грають «небезпечними забавками», сплюндровуючи природну сутність кохання та  задоволення. Свідомість молоді забруднена сексом, «іграми». Така молодь не здатна бути здоровим гідним поколінням, тим паче продовжувати його.
  Комп`ютер та телебачення – вони замінили бібліотеки і прогулянки парком із друзями. Вони, здавалось, дали все – інформацію, обізнаність, широкий кругозір, однак забрали не менше – справжніх друзів, волю, реальне життя. Нас годують отрутою брутальних фільмів і нечесних новин, «вконтакте» замінив живе спілкування. Страшно, правда? Страшно, що молодь перетворюється на слухняних рабів екранів, страшно, що віддає свою енергію і сили не людям, а пустим коробкам, страшно, що людина врешті-решт перетворюється на тупоголову мавпу. Маємо те, що маємо. Платимо заслужену ціну за свою слабкодухість, за своє сліпе поклоніння іграшкам, настільки небезпечним, що годі сподіватись на волю.