На п
очатку 2011 року я був відібраний до проекту Центру політичних студій
та аналітики (надалі ЦПСА) під назвою «Вища політична школа 2011» (надалі ВПШ).
Мета проекту – навчання політично активної молоді у сфері відповідального
лідерства. Головний акцент в ході навчання – ціннісні аспекти, якісна політична
освіта, що включає розуміння ідеологій, природи політики та лідерства, нових
сучасних концепцій щодо розвитку держави і соціуму.
Завданням школи є виховання нової якісної еліти шляхом поширення
найсучасніших знань та навичок, базованих на новітніх технологіях.
Скажу чесно, на першому етапі який проходив на Львівщині в мальовничому
містечку Винники наприкінці лютого я
ставився дуже скептично до цього проекту в мене виникало багато запитань
«що це за проект?», «для чого це?», «куди нас готують?» тобто я потрапив як
кажуть незрозуміло куди! Але в перший же вечір поспілкувавшись з Віктором
Тараном курівником ЦПСА ми стали однодумцями і він пояснив мені багато речей
щодо тих стереотипів з якими ми молоді політики живемо щодня і користуємось. Постіше
кажучи кажучи Віктор розбив не правильно складені пазли в моїй голові який
потрібно було складати по новому! Чим я займався до останнього 4 етапу Вищої
політичної Школи 2011 який відбувся нещодавно під Києвом з 11 по 14 листопада.
Я тут отримав багато нових друзів та знань. ВПШ стало, я думаю, для багатьох
чимось більше ніж просто цикл курсів чи тренінгів це стало щось на кшталт
великої дружньої сім’ї яка навчилася мріяти і ці мрії втілювати в життя! ВПШ -
це заряд енергії для подальших дій.
Тренер Ніко Ланге дав мені зрозуміти як діє та думає Європа і чому ми
Українці повинні рухатись в сторону Євроінтеграції. Що таке правосвідомість, і
чому вона відіграє ключову роль у творенні правової держави Європеського зразка. На заключному етапі ми обговорювали
енергоефективність та екологію в питанні майбутнього світ та поколінь.
Я особисто хочу порадити кожному хто прочитає цю статтю взяти участь у
відборі до Вищої політичної школи 2012, який планується на наступний рік. Адже
це вчить нас думати по новому позбутись тих стереотипів які нам насаджували в
голову на протязі останніх 20 років. Я думаю після ІІ випуску ВПШ 2010 та 2011
можна з впевненістю сказати що бути ВПШистом це модно.
Крім цього хочу просто подякувати спонсорам цього проекту Фонду Конрада
Аденауера та фонду Богдана Гаврилишина за те що вони підтримують такий проект.
Також хочу згадати всіх тих людей від яких я отримав багато інформації та знань
це Віктор Таран, Ніко Ланге, Олена Медведєва, Вікторія Сюмар, Сергій Дацюк,
Олександр Тодійчук, Михайло Гончар, а також молодим організаторам випускникам
ВПШ 2010 Ользі Будник, Артему Щербатюку, Андрію Богдановичу, Ігору Процику.