.
Ніхто не
забутий, ніщо не забуто…кожен травень мільйони людей чують ці слова та
пропускають їх крізь своє серце. Але з кожним роком молоде покоління змінює ставлення до цього свята.
Того дня коли
почалась війна, люди йшли на фронт не за Сталіна, не за режим, не за побудову
комунізму, а за те що було в них з народження, яке увібралося з молоком
матері…ЗА БАТЬКІВЩИНУ! За неї жінки віддавали своїх чоловіків, за неї матері
віддавали синів, за неї вони і самі мужньо стояли…Це були важкі роки, які
пережити не побажаєш нікому і ніколи.
Земля тоді
витерпіла сотні смертей, боїв, криків та плачів…сотні нечуваних мук. Війна
навчила людей бути разом, цінити кожну мить прожитого, що в наш час вже втрачає
вагомість. Зараз важко судити про те, що було подолано тими вояками та їх
сім’ями,хіба що зі слів тих, хто залишилися з нами –ветеранів.
Це почесне
звання мають тисячі, через пару років сотні, а вже потім безжальний час нам
взагалі не залишить можливість подякувати цим героям…вони підуть до товаришів.
Дуже важливо усвідомлювати це не тільки державі, тобто надавати їм допомогу та
захист, але й кожному пересічному громадянину. Усвідомлювати те, що треба
говорити дякую за це чисте і блакитне небо не тільки Богові, а і тим людям, що
поклали своє життя за мир та спокій в далеких 40-х роках…
Ставлення до
Великої Вітчизняної Війни з часом переростає не в потребу і не у відчуття
чогось, що треба пам’ятати, а у формальність. Наче віддайте дань і
вільні…Особисто мені дуже гірко від даної позиції.
Хотілося б, щоб
це була внутрішня потреба –піти до вічного вогню, допомогти ветерану, згадати
ті часи і замислитися. А не потреба директора школи!
Звичайно
неможливо цей процес нав’язати чи всилити, але достатньо просто пояснювати з
малечу такі речі і буде результат…
На такий подвиг
теперішні юнаки, зі джинсами від D&G та ставленням до
власної зовнішності (я мою на увазі дуже прискіпливим ставленням), навряд чи
зважаться. Адже від таких подій, що відбувалися протягом 1941-1945 рр., ніхто
не застрахований, ніхто не має гарантій. Варто задуматися, що в наш час є пріоритетним!
Сьогодні чисте
небо, цвіте бузок, життя повністю закохане у весну…але пам’ятаймо, що цей вже
66-й травневий настрій нам подарували людські серця, що так само прагнули
дивитися на чисте мрійливе небо…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.