Пора активно і жорстко захищати український інформаційний простір

...В данное время самым мощным и быстродейственным источником бесструктурного управления являются СМИ... - генерал Петров, автор КОБ - Концепции Общественной Безопасности

Уявіть собі ситуацію – Гітлер напав на Радянський Союз. Московське всесоюзне радіо(телебачення тоді не було) при цьому передає з Берліна урочисте засідання з приводу такого «свята», німецькі марші, переможні реляції Гітлера і одобрямси публіки – «Хайль Гітлер!». Що мала б зробити кремлівська влада з керівництвом того радіо? Немає сумнівів, що через кілька хвилин такої трансляції передача була б зупинена а керівництво розстріляно у дворі. За законом військового часу. Як би народ і влада СРСР розцінили цю ситуацію – немає сумнівів – як державна зрада, як дії на користь ворога, як диверсію, як ворожу для країни. Що би народ зробив з тими, хто вийшов би з плакатниками захищати керівництво того радіо? Розтерзав би оту п’яту колону на атоми! Але в тодішньому СРСР неможливо було уявити собі таку некеровану владою ситуацію. А в Україні сьогодні ще далеко не всі агенти Кремля, Путіна вичищені, ще не повністю структуровані гілки влади, у тому числі, ще є в Україні при владі прямі агенти колишньої кремлівської маріонеткової влади Януковича, які допомогли і допомагають уникнути відповідальності за злочини колишнім владним функціонерам. Такі як Аваков. Ще далеко не всі необхідні закони, які захищають Україну, у тому числі її інформаційний простір, прийняті. Тому хтось, ризикуючи своїм реноме, у порядку дозволеного Конституцією громадянського арешту злочинця, бере на себе відповідальність по припиненню диверсії проти України, пропаганди вторгнення ворога на землю України, підігрівання імперської істерії серед п’ятої колони України, не маючи повноцінного юридичного захисту, юридичної основи у цій ситуації.   

Подібну ситуацію можна змоделювати не в Москві 1941 року, а в Польщі 1 вересня 1939 року. І в інших країнах.

Саме деякі партійці ВО Свобода взяли на себе, як завжди, відчуваючи на собі відповідальність за країну, провести негайні заходи по припиненню диверсії проти України телеканалом НТКУ і усуненню керівника каналу. Почавши бійку, керівник НТКУ відмовився йти з посади. Його силою всадили у крісло й заставили написати заяву про своє звільнення. Замість розстрілу. Цей крок свободівців був критично необхідний і абсолютно виправданий у цих умовах. А ті, хто прикриваючись лозунгам демократії, намагається очорнити ВО Свобода, однозначно стають на сторону ворога. Хоча найбільші крикуни і є ворогами, реальними агентами Кремля на нашій території. Придивімося до цих людей, панове із «органів». Їх неодмінно має чекати суд.