Україна і народ потребують змін.

Опозиція та влада намагаються нас розвернути до перевиборів парламенту на умовах Конституції 2004 року і я, з цього приводу запитую у них: а що саме тоді зміниться? Аж нічого…

Політична криза в Україні набирає свої оберти і я не бачу від цього абсолютно ніяких негативних наслідків для нашого народу, навпаки – я бачу тільки позитив.

Нехай мене проклянуть за мої вольні судження усі  п'яті колони, що працюють у нашій країні на благо півночі і заходу ..., але те що відбувається зараз у Києві, та й по всій Україні можна охарактеризувати тільки так -   становлення громадянського суспільства.

Народ і досі перебуває на Майдані,   активність громадян не тільки не зменшується, а й навпаки набуває зовсім нову якість, люди поступово починають розуміти, що саме вони справжні господарі в країні. У нас на очах народжується колективний розум, суспільство демонструє неймовірні приклади самоорганізації, народ готовий приносити себе в жертву заради ідеалів справедливості і добра. 

Хіба може всьому цьому протистояти купка дрібних і незначних політиканів, котрі вважають себе лідерами опозиції і владою? Впевнено заявляю – тепер це вже не можливо!

Дуже багато чого сталося за останні тижні, як у самому Києві так і в регіонах, починаючи з захоплення адмінспоруд і закінчуючи загонами «тітушек»,  організованих і натхнених самою владою.

До самих сумних подій останнього часу треба справедливо віднести загибель громадян України, які приймали активну участь у подіях на Грушевського, арешти й незаконне утримання під вартою активістів Майдану і використання їх владою, в якості заручників, постійні спроби опозиції злити Майдан в угоду своїх амбіцій, ігнорування політиками громадської думки.

Але були і яскраві події, такі як звернення 3 грудня громадських лідерів до Майдану, в якому була вперше і відкрито  надана критична оцінка української опозиції та прописаний алгоритм дій  по відстороненню криміналу від влади.

Саме з цього звернення почалося формування Зборів ініціативних груп Майдану, куди увійшли майже 147 громадських об’єднань,  які згодом підписали Декларацію від 8 грудня в якій йшлося про розпуск парламенту; відставку Президента; формування Перехідного уряду; скликання Конституційних зборів.

                Безпринципність опозиції и відверта дурість влади породили таке потужне протестне явище як Правий сектор, який по факту взяв на себе політичну відповідальність за подальшій розвиток подій на Майдані, ту відповідальність від якої свого часу малодушно відмовились політики опозиціонери. Люди з Правого сектору по праву увійдуть в історію боротьби українського народу за свої права й свободи, як герої і самовіддані громадяни.

                Не менш значною подією – є офіційна підтримка Правого сектору з боку Всеукраїнського страйкому, який перш за все представляє незалежні профспілки південно-східних регіонів, котрі не вважають дії Правого сектора екстремістськими, а навпаки такими які відповідають, як конституційним  нормам, так   і загальнолюдським цінностям.

                Прагнення народу до системних змін в управлінні державою перетворило сучасний Київ на арену активних дій з боку громадян по відношенню до місцевої влади. Складається таке враження, що можновладці, не маючи можливості протистояти тиску громадської думки повністю втратили ініціативу.

В приміщенні КМДА постійно проходять збори, різні форуми громадян, київська влада поступово переходить до рук територіальних громад.  Тому, закономірним підсумком стало проведення 7 лютого 2014 року   перших в історії столиці Загальних зборів Київської територіальної громади. В присутності більше ніж 300 повноважних представників від районів міста та за місцем проживання розглянули питання відновлення конституційного ладу в столиці на підставі Конституції України та Законів України в частині, що стосується повноважень територіальних громад.

Один із ініціаторів Загальних зборів Київської територіальної громади Голова Громадянського Конституційного Конгресу Ю.Збітнєв, заявив: «…відновлення прав громад відбувається тоді, коли фактично вся вертикаль влади в країні втратила свою легітимність і існує поза межами конституційного поля. Саме в такий час територіальні громади повинні взяти всю повноту влади та стати суб'єктом права власності, набути прав юридичної особи та здійснювати реальне народовладдя».

Завдяки цим подіям, усі ми і весь світ є свідками народження в Україні справжньої громадської думки, яка с кожним днем стає міцнішою, з якою політики вже повинні рахуватися.

Опозиція та влада намагаються нас розвернути до перевиборів парламенту на умовах Конституції 2004 року і я, з цього приводу запитую у них: а що саме тоді зміниться?

Аж нічого…, ми вже бачили парламент, який був обраний по пропорційній системі виборів, тоді країна була повністю паралізована, бо депутати яких народ навіть і в очі ніколи не бачив, ділили посади, по три рази на тиждень створювали коаліції, продавалися, зраджували себе й  виборця і закінчилося все це безглуздя знову ж таки перевиборами.

Стає очевидним той факт, що не система виборів винна і скільки б ми не обирали депутатів, хоч по мажорітарці, хоч по списках, сама воровська система державного управління не дасть працювати,  а ні законам, а ні Конституції, а ні депутатам, якщо серед них і з’являться декілька порядних людей.

Україна і народ потребують змін, але це можливо зробити тільки після відсторонення від влади усіх тих, хто останні 15 років розоряв й ґвалтував нашу країну, тому головними вимогами народу по всій країні повинні стати політичні вимоги, більш ми не виходимо на вулиці за пенсії,  пільги та ін., бо розуміємо, що все це марно, тільки відсторонення від влади криміналу, тільки повна перезагрузка держави нададуть нам можливості створити нову, справедливу й соціально орієнтовану країну!

Я вважаю, що настав час сформувати  з представників позапарламентських політиків, громадських й профспілкових діячів, активістів Майдану громадську-політичну Унію і від  її імені звернутися до народу України і міжнародної спільноти із закликом підтримати ідею відсторонення від владі криміналу, проведення політичної й економічної люстрації, скликання суверенних Конституційних зборів народу України. 

Джерело: мій ЖЖ

http://ilchenko-konst.livejournal.com/4646.html