Грузинські вибори – 2012, як українські – 2006.

В Україні вже немає українців - виїхали за її межі, загинули при Голодоморах, убиті під час воєн, замордовані в застінках ГУЛАГу. Залишились «жидокацапи – хитрі, як жиди і лениві, як кацапи».

 Чому на виборах -2012 в Грузії перемогла проросійська опозиція, як і в Україні в 2006 році? Відповідь на це знаходжу в «Записках…самашедшего» Ліни Костенко: «Росія – це великий спрут. У всіх, до кого вона привалилася боком, мертвіє тіло нації»...

 Не встигло тіло нації зовсім помертвіти  в трьох Прибалтійських республіках, бо вони, практично,  знаходились в лещатах імперського монстра тільки з 1945 року.  Інші країни, що були республіками  Радянського Союзу, не стануть на демократичний шлях розвитку – не дозволить корисливе «Хамове плем’я», яке під популістськими лозунгами йде вгору після народних революцій, заохочуване політично  і матеріально імперським сусідом. В Україні ми це відчули на собі, а Грузія – на черзі, особливо після часткової окупації агресивним сусідом у 2008 році.  Інакше може бути тільки тоді, коли Росія стане демократичною, та цього, мабуть, не дочекаємося, бо «російська  душа є «сталінською» за самою своєю природою», - зробив висновок російський письменник Віктор Єрофеєв.

Ще одна важлива причина – відсутність нації. Ще в 1991 році, коли Україна оголосила себе незалежною, від дуже мудрої  людини я почув, що нічого путнього не вийде, бо в Україні вже немає українців - виїхали за її межі, загинули при Голодоморах, убиті під час воєн,  замордовані в застінках ГУЛАГу.  Залишились «жидокацапи – хитрі, як жиди і ліниві, як кацапи». Такими вони стали за  єврейсько – більшовицької влади, суть якої не змінили кольорові революції ні в Грузії, ні в Україні.

.