Прости мені, мій змучений народе,
що я
мовчу. Дозволь мені мовчать!
Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
І тільки
змії кубляться й сичать.
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість
рухає людьми,
але у бік безодні... Як тендітна жінка змогла уникнути обслуговування влади,не заплямувати себе в радянські часи, і навіть помаранчова революція не ввела її в оману?Певно ось воно- попередження для тих хто упадає за владоможцями в надії що газова "принцеса" чи міцний "хазяйственнік" все зробить як обіцяно:
| ТУНГУСЬКИЙ БОГ |
|
Я ж тебе вистругав, боже,
З такого смаглявого дерева!
Я ж
вороною пір’їнкою вуса тобі малював!
Я ж тобі, боже, повісив буси до самого
черева!
Жінку свою найсолодшу на ніч тобі дарував!
Я ж тобі, боже, щоранку
бив у священний бубон!
Я ж не стругав собі бога більше ні з яких дров!
Я ж
тобі в ніздрі сережку!
Щоб ти не світив мені пупом,
Я ж золоті пацьорки
звідси ось відпоров!
Я ж тобі — зуб акули! Я ж тобі — роги марала!
Я ж
просив тебе, боже, щоб ти захистив мій чум!
Землі мої віднято… Діти мої
повмирали…
Я ж просив тебе, боже. Ти мене, боже, не чув?
Зорі мої кедрові
кров’ю моєю нагусли.
Вітер моєї свободи плюнув мені в лице.
Ти думав, як
ми нещасні, ти думав, як ми тунгуси,
То ми вже до всього звикли, то видержим
вже і це?!
Я ж був ладен валятись тебе тут під ногами,
а ти віддав мою
землю на глум моїх ворогів!
Може, клячать даремно люди перед богами?
Може,
іноді треба бити своїх богів?
Може, іноді варто кидати їх у полум’я?
Де ж
мої землі… і діти… і найсолодша жона?
Я ж тобі губи мазав кров’ю найкращого
оленя!
А ти мені так віддячив?!
Так на ж тобі, на тобі,
на!!!
Впізнаєте когось.))А ось якими б вона воліла бачити чоловіків :
МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ
Я лицар і поет, не схожий на
ханигу.
Я не служу чужому королю.
У відблиску меча читаю древню книгу
і даму серця здалеку люблю.
І хоч у мене приятелі щирі,
але я
знаю, що таке любов,
і не хвалюся друзям у трактирі,
як я заліз до неї у
альков!
А наш король, а ми його васали,
а чорт візьми, я теж його
васал.
Усі йому вже оди написали,
лиш я йому ще оди не писав.
І
хоч живу я з королем не в мирі,
бо не люблю присвячувати од,
я друзям не
підморгую в трактирі —
мовляв, який король наш ідіот!
Мене куплять і
спродувать не раджу,
моя душа не ходить на базар.
А не клянусь, тому що
я не зраджу,
і вже не раз це в битвах доказав.
І хоч на світі
сторони чотири,
я тут живу, бо я цей край люблю.
І не боюсь донощика в
трактирі,
бо все кажу у вічі королю!
I хочь в'яжiть, хоч клiтку або плiтку
Хоч бозна-хто розкаже бозна де,
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
На все життя очима проведе.
А ось послання недоброзичливцям
КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ
Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись
в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в
апатію.
Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.
Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.
Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.
Отож
хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо
мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова
|
|
|
|
|
Афоризми
|
|
|