Автори статті стали першими, хто придбав квитки на прем'єрний сеанс
Прем’єрний показ у Білій Церкві фільму «Тіні незабутих предків» багатообіцяючого українського режисера Любомира Левицького призвів до певного неспокою, адже на сеанс прийшло… аж сім чоловік. Ще за 10 хвилин до початку сеансу ніхто не висловив бажання подивитися пригоди студентів, яких переслідує карпатська нечиста сила.
Автори статті стали першими, хто придбав квитки. Аж із сусіднього віконця квиткової каси переметнувся молодий чоловік і також придбав «тікети». На нерозуміючий погляд ще одного любителя кіно (а хто ж іще прийде в кінотеатр о 12‑ій ранку) він дещо екзальтовано заявив: «Та ти що! Це ж «класне» кіно має бути. Весь світ на його вихід чекає!»
Ну, не знаю, як світ, а шанувальники національного кіно «Тіней» чекали з нетерпінням, тим паче, що його старт у прокаті дещо затримувався. Може, й правильно, адже це дало час для нагнітання ажіотажу в мережі. Ще не убачивши фільм, інтернет-спільнота розділилася на два табори: одні казали, що фільм вартий уваги, інші безапеляційно заявляли, що його місце «біля параші». Як правило, останні українське кіно не дивляться принципово: «Я нє панімаю шуток, каториє билі в фільмє «Ламбард». Нєужєлі нєльзя била на чєлавєчєскам язикє фільм азвучівать? Пасматрєла трєйлєр і рєшила нє ідті». Між іншим, комедійний бойовик «Ломбард» – кіно доволі‑таки цікаве, вивірене за гарними західними кінолекалами. А щодо мови… То для когось і «Мєнтовскіє войни» – гарне кіно.
Не сподівайтеся знайти у фільмі Любомира Левицького тіні фільму, знятого Сергієм Параджановим. Скоріше – це «антипараджанов». Якщо вірменин з українським серцем, який дуже довго жив у Грузії, намагався грати на метафорах, загадках, натяках, світлі й тіні, то українець виводить на кіноекран простих, як пакетик попкорну, героїв. Як пожартував кінорежисер в одному з інтерв’ю, «я зняв тупе тінейджерське кіно!» Разом із тим, хоча сюжет і розв’язка трохи передбачувані, та дивитися фільм можна. Отримати естетичну насолоду? Ні! Відпочити? Так! Хороше жанрове кіно для походу в кінотеатр. Переповідати сюжет не варто і не потрібно, бо хочеться, щоб кінотеатри дали дохід, аби покрити бюджет «Тіней» (850 тисяч доларів).
Але чи змінилася ситуація за час прокату фільму в Білій Церкві, і чи пішли білоцерківці дивитися, як двоєдушник Явида заганяє «за Можай» учнівську молодь та мольфарів?
Про це і про перспективи прокату українських фільмів у Білій Церкві говоримо з директором кінотеатру ім. О. Довженка Леонідом Олександровичем Бабком.
– То заповнився зал у наступні дні, чи білоцерківці залишилися байдужими до українського кіно?
– Прем’єра фільму відбулась у той час, коли люди працювали та навчалися. Денні сеанси у будні дні не мають шансів збирати аншлаги. А от за вікенд «Тіні незабутих предків» подивилося близько тисячі глядачів. На сьогодні він користується найбільшою увагою глядачів з усіх нових українських кінокартин. На цей фільм пішло дуже багато молоді.
Прем'єрний сеанс в порожньому залі...
– Особисто мені більше сподобався «Ломбард». Багато хто каже, що не пішли його дивитися лише тому, що показували його не у великому залі.
– Ні, не в цьому річ. От «Тіні» мали вийти в прокат 19 вересня, і люди вже тоді приходили у каси кінотеатру й запитували про квитки. Але старт перенесли.
– А фільм «Іван Сила» користувався популярністю?
– Чомусь білоцерківський глядач його не оцінив. В інших містах картина кардинально інша. Фільм Віктора Андрієнка вийшов надзвичайно цікавим, але користувався популярністю чомусь більше у західних регіонах України. Так само й «Тіні незабутих предків». От Схід на фільм Левицького теж не пішов. З «Ломбардом» – трохи інша ситуація. Він з’явився у прокаті у так званий «штиль», коли люди лише поприїжджали з відпусток і, добре відпочивши, ще не налаштувалися на нові розваги.
– А що визначає успіх фільму: промоушн в Інтернеті, реклама на місцевому рівні чи інші якісь заходи?
– На моє переконання, якщо продукт зроблено якісно, то на нього люди підуть.
– А які ще українські прем’єри будете показувати в кінотеатрі імені Довженка? Наприклад, «Параджанов», «Креденс»?
– «Параджанова» ми не плануємо показувати, тому що він вийшов раніше, і в нас просто не вистачило екранного часу, а так ми показуємо всі українські фільми. Крім того, «Параджанов» – це фільмбіографія і не кожного зможе зацікавити.
– А про «Креденс», який гарно підійшов би до різдвяних і новорічних свят, щось чули?
– Ні, на жаль, ми нічого про цей фільм не чули. Наші представники їздять по кінофестивалях, кіноринках, та поки не знаємо, хто буде представляти «Креденс» у прокаті. Багато чого залежить саме від представника. Якщо компанія солідна, то вона зробить усе, аби фільм достойно був представлений у кінотеатрах.
– Як Ви оцінюєте сучасне українське кіно?
– З’являються непогані роботи, є цікаві режисери. Нинішній рік дав чимало непересічних картин. Звичайно, дуже велику роль грають бюджети українських стрічок, але не все залежить від грошей. Чекаємо, що у подальшому українське кіно нас буде радувати все більше. Візьміть ту ж саму «Штольню» Левицького. Її лаяли, а Любомир уперто йшов до своєї мети, і результат його вдосконалення ми зараз спостерігаємо.
– Ви – директор комунального закладу, чи можливо провести перемовини з іншим комунальним підприємством «Міськреклама», аби афіші з анонсами українських фільмів були розклеєні на тумбах безкоштовно і висіли довго?
– Та не висять вони довго, зривають їх. Але якщо це буде потрібно для справи, ми готові вести такі перемовини.
Тетяна Виговська, з директором кінотеатру спілкувався Костянтин Климчук
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.