Пам*яти великого сина своєї країни

Пам*яті Т.Г.Шевченко

Її звільнили із кайданів рабських,
Оновлена, сучасна пред тобою,
Вона була в руках-то кацьких,
Спаплюжена була війною.

І лани її співучі, і прекраснії гаї,
Зневажають її люди, ті що ходять по Землі,
Ні, нема тебе нового, щоб народ свій повести,
І дітей її навчити вірі, правді та краси.

Туго нам тепер без тебе, ти лежиш там у землі,
А вони - сини країни, носять над Дніпро вінки,
В день коли ти народився, згадують тебе і все,

І нема сім'ї великій, сім'ї вольній, новій,
Та народ її безликий у чужинський мові.
Радісна твоя країна, не потрібна вона їм.
Повертайся ти, Тарасе, жде тебе твій рідний дім!