У країні хаос, зате бабак Тимко передбачив ранню і теплу весну

Протягом останніх декількох тижнів (а може й місяців) ознайомлюючись з новинами, не було майже жодного випадку, коли я б дійсно радів, почувши, побачивши чи прочитавши про те, що коїться в Україні та світі.

Я не хочу згадувати про підвищення цін на товари та послуги (збільшення комунальних тарифів та вартості проїзду у міському та міжміському транспорті, поступове здорожчання харчів з продуктового кошика пересічного українця…), не хочу згадувати про подальші утиски всього українського в Україні (переслідування письменників та журналістів; зменшення частки української мови в ефірі теле- та радіостанцій, зменшення рівня лімітів на звучання творів українських артистів у тому ж таки аудіовізуальному просторі; закриття українських шкіл на сході країни; практичне знищення української бібліотеки в Москві; випадки відвертого хамства по відношенню до рідної мови як мінімум 2/3 мешканців України з боку представників влади – даішника та мера одного з міст; нахабне втручання міністра-українофоба в справи вишів нашої держави; переписування підручників з історії Української держави, при якому відбувається вилучення цілих абзаців та параграфів; переформатування курсу вивчення літератури в середній школі на користь російської за рахунок зменшення вивчення української…), не хочу згадувати про вкрай серйозне погіршення умов для ведення бізнесу в Україні (прийняття такого необхідного, але такого недолугого Податкового кодексу, ознайомившись з яким, можна чітко зрозуміти заради чиїх інтересів його було створено та нашвидкуруч прийнято (однозначно заради інтересів великих фінансово-олігархічних груп України, в тому числі, для так званих "талановитих родин", яких в нашій країні було нараховано 28); посилення тиску з боку фіскальних органів; ліквідація та перехід частини малого та середнього бізнесу в тінь…), що призвело до поступового знищення середнього класу (який в тому числі зазвичай є рушієм основних економічних, соціальних та політичних процесів у розвинених країнах), яке, в свою чергу, викликає подальше збільшення прірви між різними соціальними групами України (багаті продовжують збільшувати свої статки на фоні подальшого зубожіння іншої, наголошую, що на багато більшої частини українців ); не хочу згадувати про згортання деяких прав та свобод громадян України (розгін підприємницького Майдану; цензура та самоцензура у ЗМІ; арешти колишнів посадовців, хоча тут відзначу, що деяких треба не просто арештувати, а ще й дати довічні ув`язнення, якщо це буде доведено в законному порядку та без тиску на судову гілку влади); не хочу згадувати ще про багато речей із-за яких елементарно хочеться втекти звідси…

Я навмисне другий абзац виклав в одному реченні. Бо не за горами ті часи, коли все наше життя (життя простих та напівпростих людей) можна буде викласти одним реченням, ба навіть словом. Це буде слово моєю другою рідною мовою (російською) – "П******"!

Але все ж таки є одна радісна новина – бабак Тимко, який живе у Харківській області, 2 лютого "не побачив" свою тінь і тим самим "передбачив" Україні ранню і теплу весну.

Отже, друзі мої, весна переможе! Давайте будемо вірити в це! Віра, як і любов та надія, врятувала не одну грішну душу на цій Землі.

P.S. Зазначивши, що "весна переможе", я не мав на увазі того самого політика, про яку дехто подумає. Додам, що я маю право використовувати це словосполучення, адже це не є зареєстрований товарний знак чи щось на кшталт цього… В авторському праві не надто розбираюся :)