Світ подорожі – час.
Ілюзія забутих сподівань.
В країну, де живе палкий юнак,
Що так боїться всіх своїх зізнань.
Десь на задвірки… Де Галактики, Шляхи,
Де Вероніка* світиться колоссям,
В країну, де кохання, як і ти -
Навічно в його серці збереглося.
Туди - де один одного знайшли,
І папороть розцвіла на Івана,
Де зелено весь рік, та не бува зими
Туди, де ти живеш - моя кохана.
Туди де ліс, де ріки, там де жива вода
І мавки часто водять хороводи,
Де виплітає косу, те крихітне дівча,
Де не буває в мріях непогоди.
Там де блукають з хвилями вінки,
Шукаючи у вирі кожен – сво́го,
Де знов чекають, хоча й ідуть роки,
Потрапити до чар обличчя тво́го.
травень – червень 2010 року
*Волосся Вероніки (лат. Coma Berenices) – сузір’я Північної півкулі неба
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.