Ми – єдиний народ!

Вже вдвадцяте будемо відзначати День Соборності в незалежній Україні. Оскільки з 1999 року це свято стало державним, то будуть урочистості, віче, мітинги, квіти пам’ятникам та полум’яні слова сучасникам.

Вже в котре будемо спостерігати чергову серію серіалу «Хто більше любить Україну?!». Але коли нарешті зрозуміємо уроки історії своєї держави?!

Вже як заклинання знову повторюємо слова про прагнення до об’єднання Сходу та Заходу із-за великого державного та історичного значення. Та на багато важливіше пам’ятати, що для більшості Україна є соборною державою, а ми – єдиний народ! Дуже часто говорять, що нас роз’єднують перед виборами. Напевно правду кажуть. Але найприкріше те, що вибори у нашій державі стали перманентними. І тому тему розколу, поділу та розвішування ярликів продукується різного роду політиками вже постійно. Їм це вигідно. Народу вже напевно й не цікаво.

Тому на багато важливіше зрозуміти, що не в силах політиків (а тим біліше політиканів) об’єднати народ. Адже українців з різних областей й так єдині. Єдині у своєму бажанні кращого майбутнього для своїх нащадків (за себе вже чомусь не думають), єдині у своєму прагненні до побудови гідної та конкурентної держави, єдині у своїй любові до рідної землі та звичаїв предків.

22 січня 2011 року стане найдивнішим відзначенням Дня Соборності за два десятки років, що його святкують. На Заході будуть говорити про Бандеру. На Сході будуть говорити про Сталіна. У Києві будуть говорити про єдність, про СОБОРНІСТЬ …

Хотілося щоб українці знали і шанували свою історію, а головне – вміли виносити з неї уроки. День Соборності України – не просто чергове свято в державному календарі країни. Соборність повинна бути направленістю і цілю суспільного життя. Соборність – це спогад про майбутнє та про те, що ми є єдиний народ!

Юрій Бабій, депутат облради