Как моя бабушка Мотрона дожила до 109 лет? (На укр. языке)Сенсационная статья из парламентской газеты "Голос Украины"

12 квітня 2011, 20:22
Власник сторінки
политтехнолог, журналист
0

Чтобы стать долгожителем,она прожила уникальную жизнь.И имела свои рецепты питания


107 літ за плечима у моєї бабусі Мотрони Андріївни Бондаренко. Війна вкрала у неї двох синів. Не повернувся з полону й чоловік Володимир. А вона з чотирма малими дітьми довго ще виходила за село його зустрічати. Не дочекалась, але виконала його заповіт – щоб діти вивчились. Правда, старша дочка, Тетяна, й без вищої освіти вивела в люди найвідсталішу колгоспну ферму. Бойова – пробивалась на прийом до самого Підгорного. В батька вдалася – він теж тут головував до війни. Коли хотіли наше село Мідянівку переселити на інше місце, він з Мотрею Андріївною три дні у себе в хаті частував горілкою районних уповноважених, аж поки ті не сказали: «Село нікуди не поїде – і точка!» Мідянівка на радощах потім ще тиждень гуляла!
Але коли було бабусі сто років, тодішній голова колгоспу на свято не прийшов. Може, не знав про ту історію? Втім, за довге життя бабуся навчилася не нарікати й не просити. Навесні огляне город, порадіє онукам, як приїдуть. Лиш на старість придбала крихітний холодильник. Харчується просто: прокришеними фруктами зі свого саду, овочами, кислим молоком.
Любить згадувати, як завітав до неї родич – відомий артист Микола Кириченко з дружиною Раїсою Кириченко, що родом з Корещини (неподалік від Мідянівки).
Раїсу Опанасівну попросили заспівати, а вона каже:
- Та мені незручно. Тьотя Мотя так гарно співає!
І бабуся заспівала першою. Довго потім виводили вони всі втрьох старовинних пісень. Бабусі найбільше подобається пісня про чайку, яка вивела чаєнят на битій дорозі.
Так і живе, слава Богу, моя бабуся. Має кота та собаку, яких так і зве – Котик і Собачка. Вона закохана в поезію Тараса Шевченка, якого вважає українським Богом, «бо він, бідний, так за Україну постраждав і так гарно її оспівав».
Односельцям здається, що бабуся Мотря двожильна. Може, й так. Я знаю лише, що на ній тримається наш рід.
Вона обов’язково перехрестить мене, коли йду з хати. При цьому здається, що на мене дивляться сто сім років мудрості й доброти.

       Володимир Бондаренко

Из Книги "ЛИЦА УКРАИНЫ" Подробнее о Книге на сайте www.shevchenko-institute.org.ua    в разделе "НОВЫЕ ПРОЕКТЫ"

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.