Пошана і гідна пенсія ветеранам, буде кращим прикладом для молоді...
Сьогодні ми усі плачемо і говоримо про свої проблеми. А якщо на людях не
сумуємо, то про себе думаємо, як нам важко, які ми нещасні, замучила фінансова
криза і тому інше.
У
той же час молодь їздить на машинах, гарно відпочиває. Звичайно, що це добре.
А
тепер давайте хоча б на хвилинку представимо 1941-1945 роки. Тих людей, які
жили в ті часи, дітей, які народилися в цей період, ветеранів, які відстоювали
нашу з вами свободу, щоб ми могли ходити по своїй землі, а не бути другосортними
людьми, з поламаною психікою і ментальністю, які були б вдячні Гітлеру і третьому
рейху. Не дай Бог.
За
історичними даними для Гітлера і фашистської Німеччини українці, як і інші
слов'яни, вважалися неповноцінними людьми. Їм призначалася роль рабів вищої
арійської раси. Відношення до них з точки зору нацистів було не моральним, а
чисто технічним питанням, як краще використовувати людський матеріал для будівництва
тисячолітнього рейху. Частина місцевого населення підлягала знищенню, інша –
повинна була стати рабами, останні висилалися на схід, до Азії. Ці ідеї
закріплювалися в плані «Ост», який почав здійснюватися з перших днів окупації.
Інколи можна почути від деяких “індивідуумів” краще б німці виграли тоді
жили б, як німці в сучасній Німеччині. Їм хочеться відповісти, щоб не ним, ні
їх дітям ніколи не випала така доля, як тим хто прожив у годи війни, а тим
більше не прожити в той період, якби так сталося, щоб німці виграли війну. І
таких людей, які так думають насправді просто жаль, бо якщо вони не розуміють
істину в цьому питанні, тоді вони не розуміють взагалі нічого. Можливо це
питання адресується до наших можновладців.
Наскільки
було нашим дідусям і бабусям важко в той період знають тільки вони, а ми тільки
з їх слів і з підручників історії, а от те наскільки їм важко сьогодні
живеться, в цей непростий час, в умовах дикого капіталізму, де панують зовсім
інші цінності ніж ті, з якими жили вони все своє життя, можемо зрозуміти з
того, що наскільки б вистачило молодій
людини тієї пенсії, яку отримують наші ветерани. Я не кажу взагалі про
пенсіонерів, тому, що розмір пенсії в Україні дуже різниться: більшість
отримують пенсію у розмірі 700-800 грн., а є і такі, хто отримують пенсію,
розмір якої складає десятки тисяч гривень. Ніде в світі в цивілізованій країні
такого немає. Так за даними деяких народних депутатів розмір пенсії колишнього
голови НБУ складає 130 тисяч грн. !!!
http://korrespondent.net/ukraine/politics/1181145/print
За
розміром пенсії виходить, що Володимир Семенович зробив для своєї країни в 180
раз більше ніж ветеран великої вітчизняної війни. Але якщо згадати роботу цього
видатного банкіра у 2008-2010 рокі, коли були значні коливання гривні, при
цьому страждали прості люди і як опустошалися їх кишені, то виходить, що він
зробив мінімум в 180 разів менше для своєї країни, чим ветеран великої
вітчизняної війни. Тобто, якщо у ветерана пенсія складає 750 грн, то цей
видатний банкір повинен отримувати пенсію у розмірі 4 грн, 16 коп.
Те,
що київська влада до Дня Перемоги виділила 11,3 млн грн. для виплати
матеріальної допомоги ветеранам, а в перерахунку на одного ветерана вона
складає від 100 до 300 грн. є краплиною в морі, в порівнянні з бюджетом Києва, який
у 2011 році складає 16,37 млрд грн., а тим більше з тими сумами розкрадання у
період з 2007 по 2010 рік, які були озвучені головою КМДА.
http://news.liga.net/news/N1109428.html
Дорогі
наші ветерани, ми Вам дуже вдячні за те, що Ви зробили для своєї країни і
всього світу! За те, що Ви підняли дух молоді, надали їй свободу. Своїм
героїзмом, патріотизмом і відвагою, Ви є прикладом для сучасної молоді. Ми Вам
обіцяємо, що Ваші великі справи ніколи не будуть забуті. Здоров’я Вам, душевного спокою і гідної пенсії! Ви на це
заслуговуєте.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.