"" Девять голых девушек стают в позу «мама моет лестницу». Тогда делаются ставки. Возле каждой ложат , скажем, по сотне. Игрок долже по порядку, переходя от первой к девятой, всем девушкам вставить по пять раз, а кончить только на девятой. (На укр.языке
АМОРАЛЬНІСТЬ: В ЛІТЕРАТУРІ І В ЖИТТІ
Після довгих років, протягом яких по всій території колишнього СРСР панувала література псевдо напрямку, іменованого соціалістичний реалізм, коли персонажі творів зображувалися з погляду існуючої на той час комуністичної ідеології, були наділені шаблонними , відірваними від життя якостями і не мали нічого спільного з реальними людьми, розмовляли плакатними, лозунговими фразами і були або надто вже позитивними або повними негідниками, … у наш час нічого не змінилося. Як так?! Заперечить мені читач, адже минуло ось уже майже двадцять років з того часу, як канув у Лету і Радянський Союз, і комуністична ідеологія, і притаманний цій суспільній формації напрям - соціалістичний реалізм. Звичайно , що це так. Але…, представники літератури і мистецтва, наша еліта нації, на жаль, переставши бути рабами комуністичної ідеології, добровільно потрапила в інше рабство – опинилася в полоні своїх ницих пристрастей, запобігаючи перед усім іноземним, європейським , стала сліпо наслідувати далеко не найкращі зразки західної культури. І в результаті і в творчості, і в житті почали з`являтися зразки найогидніших явищ людської життєдіяльності – порнографія, проституція, реклама низьких людських інстинктів тощо. І що найстрашніше, все те подавалося як звичайне, цілком нормальне, цілком прийнятне.
Так один досить модний український письменник (нещодавно він пішов із життя тому не називатиму його прізвище) присвятив усю свою творчість змалюванню огидних, неприродних стосунків, які, якщо й мають місце в житті, то з ними треба боротися, а не смакувати на сторінках художніх творів. Приміром в одному зі своїх романів письменник змальовує шалену хіть 14-річного підлітка до 30-річної вчительки: «… я викручував її в усі боки , я перевертав її з усіх сторін, я залазив на неї верхи просто над її ротом, встромляв їй стрижня в рот…». А в новелі того ж автора 32-річна жінка злягається з трьома підлітками майже на очах у свого законного чоловіка.
Інший, теж уже покійний письменник, пішов іще далі. Складається таке враження, що він змальовує не реальне життя під кутом зору власного світосприймання, а лише витвори своєї хворої уяви : «Дитинка придбала в тринадцять років фалоімітатор і сіла на нього, пробивши пліву…». Або : « Так Вася Клім і піднявся. На примусовому лікуванні. Присів на чорну. Відразу. А зараз буде дрючини при чесному люді в задницю цього хіпаря». І що вражає – коли Національна комісія з питань моралі заборонила розповсюджувати ганебні речі, які написав цей також модний письменник, він ще й спробував робити з себе героя, виставляти себе жертвою несправедливої влади тощо.
Молодих і модних авторів наслідують і вже далеко не молоді, яким давно за 60, а то й за сімдесят, письменники. Проживши свої кращі роки при соцреалізмі, вони тепер незграбно починають увіходити в нове, модне русло літератури, не підозрюючи навіть, що виглядають смішними й безпорадними, штучними, як гіпсові чи мармурові статуї. Так, один досить підтоптаний письменник, з помітним черевцем, видав нещодавно роман, у якому герої займаються оральним сексом. Проте лише сміху ці сценки нічого не викликали в читачів. Адже, так уже склалося, що героя твору ототожнюють з його автором, а згаданий письменник давно вже не викликає ніяких еротичних фантазій, тому, звичайно, ж й написати природно про такі інтимні речі не може, а все туди ж пнеться. Інший представник красного письменства, теж не молодий поет, побувавши за кордоном, написав низку так званих еротичних віршів, не підозрюючи, що та еротика є лише низькопробною порнографією.
І що найстрашніше, подібні шедеври займають призові місця в солідних літературних конкурсах, зокрема конкурсі для молодих літераторів «Гранослов». Якось до Національної спілки письменників приїхали старшокласники, які захоплюються літературою, одного із сіл Київщини. На пам`ять про їх перебування в столичному Будинку літератора дітям подарували книжки переможців літературного конкурсу «Гранослов». А через деякий час організатори зустрічі жахнулися. З`ясувалося, що серед тих книжок – твір молодої модної письменниці , в якому майже на кожній сторінці мають місце нецензурні висловлювання, попросту матюки.
Продукують таку продукцію, а то й відверту порнографію, і досить солідні видавництва. Директор одного з них балотувався у депутати Верховної Ради України, виголошуючи з трибуни високоморальні речі, а насправді видавав брудну порнографію.
На превеликий жаль, такі ганебні явища як проституція, порнографія, чи й просто аморальність стосунків уже давно стали супутниками нашого життя. Йдеш містом напередодні Нового року, а на біг-борді - ледь –ледь прикрите спідничиною м`яке місце дівчини і підпис «Найбільші знижки». Вмикаєш телевізор – а там напівоголена дівиця закликає подзвонити на певний номер з мобільного і вона втілить «всі твої еротичні фантазії». Врешті-решт купуєш газету «Пропоную роботу», а там запрошують «Сотрудниц привлекательной внешности». Що це за професія така? Думаю не важко здогадатися.
Сприяють порнографізації України й відкриті кордони, коли в Україну провозять свою продукцію далеко не найкращі митці Заходу, Сходу чи Американського континенту. У себе на батьківщині їхнє так зване мистецтво нікому не потрібне, не витримує здорової конкуренції. Ми ж, як і сотні літ тому,запобігаємо перед іноземцями і їхньою псевдокультурою і намагаємося наслідувати ту псевдокультуру. То ж і з`являються в літературі, мистецтві, а потім і в житті «шедеври» на кшталт : «О, то є улюблена гра всіх партійців. Дев`ять голих дівчат стають в позу «мама миє сходи». Тоді робляться ставки. Біля кожної складають, скажімо, по сотні. Гравець повинен по порядку, переходячи від першої до дев`ятої, всім дівчатам запхати по п`ять разів, а скінчити лише на дев`ятій. Коли це йому вдасться, забирає всі гроші…».
Володимир Бондаренко
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.