Я - свідомий бандерівець. Проба пера.

Вирішив створити блог і собі на всякий випадок, якщо вже тут створюють всі, кому не лінь.  Дану тему можна розглядати, як своєрідне привітання у стилі "Альо, я прийшов". 

Про себе: 

1.Чому я свідомий?

2.Чому я "бандерівець"?

1. Свідомий я тому, як, принаймні, мені хочеться думати, що хвилююся за майбутнє своїх дітей (поки що однієї дитини, але життя ще є в запасі). Саме тому я цікавлюся політичними процесами, не забуваючи при цьому заробляти гроші. Мені зовсім не байдуже, яка є влада і яка має бути, мені зовсім не байдуже, коли щось криво і недолуго. Воно мені може бути байдуже, але тоді мої діти зможуть дорікнути мене, що я за все своє життя нічого не зробив, щоб вони жили в нормальній країні. Було б смішно переоцінювати свої сили і вважати, що я дійсно можу щось зробити. Але "не могти" і "не намагатися" - це різні речі. 

Я цікавлюся політикою. Я не політолог, не експерт, не журналіст і, тим більше, не політик. Але я цікавлюся і намагаюся брати участь не тільки в осмисленні політики, але й формуванні думки інших людей, які не вникають в деталі та нюанси. Важливо, як на мене, когось переконати. Тільки переконанням можна добитися того, що матимеш однодумців і тільки з однодумцями можна сподіватися на те, що в твоїй державі колись може з'явитися громадянське суспільство, а не дикий олігархат, тоталітаризм, автократія чи ще якась форма людського приниження. 

Мене 6 разів запрошували у різні партії та блоки напередодні виборів і я, без сумніву, міг мати з цього зиск. Мої діти могли б мати непогану дачу "про запас" і такі собі не дуже дитячі рахуночки десь у банку. Можливо, мої діти б мені за це і не дорікали, але тоді б мені дорікала моя совість. Я б продав свої принципи заради того, щоб зробити із своїх дітей пусте місце з надміром грошей і нахабними пиками, втой час, коли політична діяльність без громадянського суспільства - це боротьба кланів. Я відмовив всім від ПР (пропозиція від яких дуже повеселила) до БЮТ (прихильником яких я на даний момент є). Я сподіваюся, що зможу забезпечити фінансово дітей без бруду, виростивши їх людьми, а не "синками папіка", а моя прихильність до БЮТ на даний момент може зникнути, якщо олігархічні інтереси БЮТ і мої життєві принципи розійдуться в різні боки. 

2."Бандерівець" я тому, що мене так називають. Вірніше, обзивають. Коли заходить будь-яка дискусія на політичну тему, дуже зручно почепити на україномовного опонента якийсь банальний штамп, ярлик, стереотип. Коли ж мова доходить до того, що я з м.Івано-Франківськ, то тут і думати "нічого". Що ж, я не буду заперечувати, що я бандерівець. Не бачу сенсу. Я з Бандерою ніколи не був знайомий, мій дід воював у Червоній Армії, але я поважаю пам'ять цієї історичної особистості. При цьому, я поважаю Хмельницького, Лобановського, Сергія Бубку і ще багатьох видатних земляків. Якщо мене обзиватимуть "бубківцем" чи "лобанівцем", то нехай.

Сподіваюся, я зміг намалювати свій "автопортрет". Я намагався щиро, оскільки є бажання час від часу писати в блозі думки на політичну тематику без посторонніх домислів, хто я і "що" я.  Тематика мене наразі цікавить саме політична, суспільно значуща, оскільки в теперішній ситуації суспільного колапсу є над чим подумати кожному.