ІПОТЕКА: БАНКІВСЬКІ РЕПРЕСІЇ ВЛАДИ ПРОТИ ЛЮДЕЙ

В Україні народився новий вид злочину, який можна класифікувати як «банківські репресії».

 Поки що наша влада успішно вправлялася в політичних репресіях, економічних, але цього виявилося замало. Адже політикою займається всього лише 3% населення, а з бізнесом після нового Податкового кодексу взагалі скоро буде покінчено. Отже, владі стало замало людських ресурсів для репресій, тому потрібна масштабніша аудиторія, свіжа кров. А враховуючи те, що в Україні на даний час 7 млн. 678 тисяч українців мають кредитні зобов‘язання перед банками, така «ціль» була обрана безпомилково.
 Чому така сумна риторика?
 02 червня цього року в першому читанні прийнято проект Закону країни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України одо врегулювання правових відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (реєстр. № 7351) основною ціллю якого є сприяння банкам збагаченню за раніше укладеними кредитними договорами через збільшення процентної ставки та реалізації предмету іпотеки, а не захист прав кредиторів та споживачів фінансових послуг, як це зазначено у пояснювальній записці законопроекту. 
 При цьому чітко видно, що влада вкотре лобіює інтереси крупного капіталу (банків), а не простих людей, які і є джерелом цієї ж влади.
 Чому влада це робить? Тому що у складі правлячої партії є фінансисти – банкіри, якім вигідно отримувати надприбутки. Взагалі з банками все зрозуміло.
 А де ж ми? Ми – 7 млн. 678 тисяч українців, які мають кредитні зобов‘язання перед банками. Це практично кожна друга родина, на яких банки, за сприяння влади, поклали всю відповідальність за валютні коливання, порушуючи тим самим їхні права як споживачів. Що маємо ми?
• Аналіз судової практики в 2009-2010 рр. свідчить, що кредитна політика банківського сектору України призвела до великої кількості судових спорів щодо укладення, виконання, розірвання та визнання недійсними кредитних договорів - 182 тис., або 92,1% від усіх справ, які виникають з кредитних правовідносин.
• щодня в Україні стається 35-40 самогубств, в рік добровільно заподіюють собі смерть 11 000 - 14 000 осіб. 65-70 % серед яких це люди, які вчинили над собою суїцид з причин економічного безвихіддя. З'явився новий жахливий вид суїциду: люди покінчують життя самогубством цілими родинами.
• у позичальників за валютними кредитами зобов’язання перед банками збільшилось в середньому удвічі через зростання курсу іноземної валюти. Збільшення відсоткової ставки призведе до неплатоспроможності позичальників.
• Нотаріусам буде достатньо довідки банку, іншої фінансової установи про заборгованість позичальника для видачі виконавчого напису нотаріуса про реалізацію житлового приміщення. Ніхто не буде перевіряти обґрунтованості і законності вимог банків, інших фінансових установ, їм буде дозволено без перешкод реалізовувати (продавати) житло позичальників. Наразі такі перевірки роблять суди.
У випадку прийняття подібного Закону України Позичальникам потрібно забути про свої права, які вони сьогодні, як би не було складно, але все ж таки захищають у судах та безперешкодно віддати заставлене житло.
Законопроект вводить кримінальну відповідальність за порушення обмеження (обтяження) права користуватися заставленим майном, що дозволить притягувати до такої відповідальності колишніх власників квартир (позичальників) та інших осіб, які порушать обмеження (обтяження) права користуватися заставленим житлом у випадку його продажу банком, іншою фінансовою установою.
• Стаття 388 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Ганебно ще і те, що запропонований закон стосується вже діючих кредитних договорі. І це при тому, що законодавство України немає зворотної дії у часі.
 Що з цим робити? Адже тепер банкам, всупереч статті 47 Конституції України, надається право продажу житлових приміщень, які є предметом застави у позасудовому порядку (без проведення перевірки обґрунтованості і законності вимог банків, а лише на підставі виконавчих написів нотаріусів).
• Стаття 47 Конституції України, гласить, що ніхто не може" бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
 Не тішить і той, історично доведений факт, що ж потім відбувається з тими, хто знущається над власним народом. На часі гасло для політичних партій і пересічних громадян: «Боріться і поборете!». Знаю точно. Іншого виходу, нажаль, вже нема.
Вони ніяк не зрозуміють, що це тільки у банкірів можуть з’явитися гроші  без ідентифікаційного коду, як примарні дивіденди. А пересічній людині треба тяжко працювати на те, щоб у Сергія Арбузова з’явились ці ж самі 150 мільйонів гривень дивідендів.
 Тому, якщо цей закон буде прийнято, тисячі родин опиняться на вулиці без житла і засобів для його придбання, а влада вкотре підкреслить свою «послідовність»  у застосуванні різного ґатунку репресій проти власного народу.