Чи потрібне нам, українцям, НАТО?
Читаючи теперішні новини про співпрацю діючої влади з НАТО хочеш-не хочеш, а згадуються недавні часи, як на трибуні Верховної Ради майоріли кольорові кульки і плакати, а сама ВР місяць не могла розпочати роботу. Ті часи пройшли, емоції вляглися, НАТО вже не актуальне. Воно ще буде актуальне, але не зараз.
Тому і хочеться поговорити про нього саме зараз. Коли немає політичного ажіотажу і ні в кого не летить слина з рота. Спокійно і конструктивно. Чи потрібне нам НАТО, як державі і як кожному громадянину зокрема? Цікавлять інтереси саме українців, тому що у наших північних сусідів, звичайно ж, своя, зацікавлена думка. Вони відстоюють свої геополітичні інтереси і це зрозуміло.
Хотілося б відкинути геополітику, наскільки це можливо (хоча це неможливо) і проаналізувати, що б отримали ми від такого вступу. Плюси-мінуси:
Плюси, на мою думку:
На даний час у нас є армія. Але якщо бути чесним, то це не армія, а бутафорія. Знаю, бо сам у ній служив, а з тих часів нічого не змінилося. Солдати малюють бордюри, косять траву, їдять тричі в день горох і деколи навіть бачать справжні БТРи, яким по 30 років. Вони ці БТРи чистять і малюють, а якщо якомусь прапорщику вдасться не вкрасти всю солярку, то раз у півроку якусь машину можуть навіть завести. Ще солдати сидять на лекціях, які, насправді, ніхто не проводить. Сплять. В результаті, після служби наші охоронці виходять на "гражданку" такими, якими і прийшли. Якщо уявний противник нападе на якусь нашу частину, то єдине, що зможуть наші захисники - це всратися від гніву, вибачте за слово.
І для утримання цієї армії ми платимо гроші. Для чого? Вона ж абсолютно недієздатна і використовувати її можна хіба що для розгону внутрішніх протестів.
Але нам потрібна армія. Бо громадяни, які не годують свою армію - будуть годувати чужу. Стара і правдива фраза.
НАТО. Що воно може дати? Ця структура може зробити у нас справжню армію. За рахунок техніки, за рахунок професійного навчання, за рахунок досвіду. З тими самими нашими, українськими, солдатами, але на значно вищому рівні. Так, нам доведеться за це платити, але хіба ми не платимо досі, викидаючи гроші на вітер?
Далі - наша безпека. Держава, яка вступає в НАТО, автоматично вступає у сферу колективної поруки могутніх держав. Світ мінливий і немає жодної гарантії, що завтра якийсь маньяк "лукашенко" (суто для прикладу) не захоче десь щось побомбити. З півночі нас часто лякають, що тоді ракети будуть націлені на нас. Це звичайний блеф. Тому що, найменша агресія проти члена НАТО - це агресія проти всього альянсу. Тим і сильний колективний захист, що він колективний.
Є ще третє, але занадто геополітичне. Промовчу.
Щодо мінусів. А які, в принципі, мінуси? Ну можна сказати, що у нас похолодшають відносини з Росією. Але вони й так безкінечно теплішають-холодшають. Чи є в нас НАТО, чи нема, але ніколи ніхто нам не дарує щось за красиві очі. Росія не хоче, щоб НАТО наблизилося до її кордонів, тому до останнього буде протистояти цьому. НАТО (а найбільше США) хоче наблизитися до кордонів Росії. Ну це їхні геополітичні "тьорки". Чому це має цікавити нас? Чому ми маємо звертати увагу на те, що хоче Росія, або на те, що хоче США, весь час забуваючи про те, чого хочемо ми? Фтопку їх обидвох - у нас мають бути свої інтереси, якими ми не маємо торгуватися. Вступ України у НАТО буде на руку США, але хіба це наша самоціль? Виходить так просто. Наша самоціль - наша безпека, а кому з інших від цього буде тепло, кому холодно - шерифу не цікаво.
То ж хочеться не акцентувати увагу на "піндосів" і "москалів", а подумати, чи потрібне НАТО нам, українцям? Тому що переважно ми "за і проти", бо нам збоку радять бути "за і проти". А яке наше "за і проти" насправді?
П.С. Матеріал взято з голови. Автор впливу жодного піндоса не піддавався.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.