ЯК УКРАЇНА ПЕРІГ ДІЛИТЬ

. Про велику неправду, що в Україні не має грошей на заробітну плату, пенсії, стипендії і т. д.

.
.
Чергове повідомлення  Державної податкової служби України (http://www.unian.net/ukr/news/news-455060.html) нітрохи не здивувало, бо порівняно з попередніми роками маємо ті ж закономірності і тенденції, а змінилися лише числа. Так, у 2009 році в Україні було людей з річним доходом в мільйон гривень 6155 осіб, а в 2010 стало 7300. При цьому зростання заробітних плат, пенсій, стипендій і т. д. майже не відбулося, бо причину того уряд Януковича-Азарова бачить у відсутності грошей в бюджеті. А ми цим, відомим брехунам з золотими унітазами, не повіримо, а візьмемо електронну рахівницю і займемося арифметикою.

Сьогодні в Україні середня заробітна плата складає близько 3000 гривень. Припустимо не імовірне, що наші мільйонери працюють утричі інтенсивніше від середнього по країні працівника, і покладемо їх місячний дохід утричі більший за середній. За цих умов їх річний дохід складе приблизно 100000 гривень. Надлишок доходів всіх 7300 мільйонерів, обсягом понад 7000000 гривень зарахуємо до бюджету. Теж саме зробимо з мільярдерами і вивезеними до офшорів грошима, бо такий розподіл спільно спеченого пирога є справедливим. Якщо до цього додати гроші від тіньового бізнесу, то бюджет, а з ним і можливість збільшити заробітні плати, пенсії, стипендії і т. д. зростуть більше ніж у три рази.

Але, щоб все це стало повсякденною практикою, необхідні відповідні законодавчі зміни: прийняття конституції, близької за змістом до такої http://blogs.korrespondent.net/users/blog/ansokolov/a39694, та відповідних їй Законів. Без такої зміни законодавства сподівання на покращання життя, хоч вже сьогодні, хоч завтра, є марними. Тож перестаємо вірити обіцянкам про покращення життя, а голосуємо за партії, що в своїх виборчих програмах мають зобов’язання прийняти відповідне законодавство, під страхом складання мандатів за невиконання цього зобов'язання. А коли в Україні буде діяти таке законодавство, отоді в Україні і з справедливістю розподілу спільно спеченого пирога, і з особистим добробутом всіх громадян буде майже все добре. "Майже все" – тому, що досконалість не має меж.