ВИТЯГ З КРИМІНАЛЬГОЇ СПРАВИ... ВАСИЛЬ ШКЛЯР....ФІНЛЯНДІЯ ВИСТОЯЛА....ЦВЕЙГ І БРОД ПРО ЄВРЕЇВ... ЯК ЦЕ РОЗУМІТИ?... КОЛИ ПРЕЗИДЕНТ ВСЕ ЦЕ ПІДТРИМУЄ ...
Прочитав у ЗМІ витяг з кримінальної справи № 0051. Приведені прізвища 64 співробітників органів НКВС УРСР, причетних до розстрілу людей у Биківні, з них 44 призвіща явно єврейські. Впевнений, що добра половина з іншими прізвищами теж були євреї. Я знав, що в довоєнні роки в каральних органах СРСР було не менше 75% євреїв. Прізвища почали міняти ще в царській Росії. «Такі «неувядающие имена», як Антонов Овсієнко, Павло Дибенко, Олекса Дундич, Василь Кіквідзе, Григорій Котовський, Пилип Миронов, Михайло Муравйов, Василь Примаков, Іван Сорокін, Семен Тимошенко, Михайло Фрунзе, Василь Чапаєв, Єфим Щаденко, Микола Щорс?...А могли б обійтися і без євреїв», - робить висновок Олександр Солженіцин ("Двісті років разом").
У моєму Чернігові головами ГУБЧКа у 1919-22 р. були Карпенко (Рінкман Давид Давидович), Вольський (Міллер) Семен Давидович, Лівшиц Яков Абрамович, Біксон Іван Михайлович, Ціклис Савелій Михайлович. Переконаний – подібне відбувалося в усіх губерніях . Керівництво Жовтневим переворотом 1917 р. в Російській імперії здійснювали, в основному, євреї, і влада була установлена кримінально - єврейська (більшовицька), тому і герої громадянської війни євреї . Василь Шкляр у романі «Залишенець»(стор.307) наводить доповідну записку рядового чекіста керівництву: «Не могу молчать, как противник несправедливости и обмана, когда все заслуги и почет сплошь и рядом рисваивают себе жиды, попирающие нашого робоче-крестьянского брата. Награждены Рихтер и Левитин, а не пролившие свою кровь Лисин, Безпамятний, Семдакин ».
Напевно, вояки ОУН теж знали про це, коли у квітні 1941 р. на з’їзді у Кракові прийняли резолюцію: «Євреї в СРСР є самою відданою опорою правлячого більшовицького режиму і авангардом московського імперіалізму в Україні » п.17. Переконаний – остання фраза актуальна і сьогодні.
Всі царі Російської імперії, починаючи з Олександра Первого, боролись (не завжди вдало) з єврейством, забороняли «корчемний промысел – это вековое занятие евреев» (БЭ. т3. стр.79). Боролися і всі радянські вожді, крім Леніна і Горбачова – вони руйнували імперію. Занепокоєний, що Україна, як держава, може зникнути знову, як зникла національність в паспортах, бо навіщо тоді «многие советские евреи закомуфлировали свое єврейство с таким исскуством, что просто не по зубам выудить их». - так пояснює В. Перельман , редактор єврейського журналу «Время и мы» ( № 23, 1977 г. Тель Авив).
Російська імперія здійснила економічний прорив, коли з 1906 по 1911 р. Кабмін очолював талановитий Столипін. При ньому на протязі першого року були розпущені Перша і Друга Державні Думи: у Першій було 12 євреїв, у Другій – 4, а у Третій тільки 2 (з нею Стопипін здійснював реформи). Хто заперечить, що обмаль євреїв у Держдумі забезпечило стабільність і конструктивність у державі, швидке втілення реформ ? В 1911 р. Столипіна убив єврей Богров. Початку Світової війни протистояти стало нікому – народу України випало горя більше за всіх ….
Найефективніше з єврейством боролася Фінляндія. Ще у 1862 р. паспортний закон заборонив євреям в’їзд у країну. В період революційних змін у Російській імперії , євреїв, які потрапляли без дозволу, фіни видворяли першим потягом, а без провокаторів більшовики були безсилі, і Ленін був вимушений дати згоду на незалежність Фінляндії. Та коли сталінський режим у 1939 р. забажав знову підкорити фінів, то, на заздрість всій Європі, маленька країна вистояла проти «несметних полчищ» - закон 1862 року діяв…
На території Радянської України Лазар Каганович і К* примусово, мов худобу, загоняли селян у колгоспи, морили голодом, висилали на рабську працю до ГУЛАГу – передового осередку комунізму, топили в ополонкаж св’ященників, руйнували церкви і храми, знищували інтелігенцію… Патріота Петлюру дістали за кордоном – убивця Шварцбарг. Війна топтала Україну вздовж і поперек. Західна Україна чинила шалений опір совєтизму. На початку 1947 р. Каганович знову очолив українську компартію – потрібно боротися з УПА. Зразу євреїв почали ставити на керівні посади в різних структурах влади.
Відомий письменник–єврей Стефан Цвейг переконував: "Считаю не менее опасным , чтобы евреи выступали лидерами какого бы то ни было политического или общественного движения". А непереконливий сіоніст Макс Брод застерігав, що "опасно для евреев вмешиваться в политическую жизнь других народов . Воздержаться – это значить: не стремиться к лидерству или наградам в чужой политике, но действовать с сознанием ответственности, открыто, ясно, отнюдь не тайно за кулисами". Та вони не прислухаються і до своїх пророків…
Я не антисеміт, і поважаю тих євреїв, які не приховують свою національність, які займаються улюбленою справою, в тому числі і "корчемною", тільки щоб не в державних кріслах. Коли влада Ізраїлю не визнає Голодомор Геноцидом і, де тільки можливо, сприяє і увіковічує пам’ять про Голохост, то це гра в подвійні стандарти! Коли Медвєдєв, Перес, міністр освіти Табачник і К* повчають нас забути минуле ( валуєвих, кагановичів, муравйових, хатаєвичів, про Голодомор – Геноцид) і дивитися тільки в майбутнє – ну знаєте!! Коли майже всі євреї проти визнання вояків УПА воюючою стороною за незалежність своєї землі, проти героїзації Шухевича і Бандери, а полтавські – проти встановлення пам’ятника Мазепі, а одеські – за пам’ятник Катерині Другій, яка знищувала українських козаків і всебічно сприяла євреям, то як це розуміти?!.. Та коли Президент України всіма своїми діями все це підтримує, то за що українцю його поважати?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.