Подорож до Петербурга. ч.1

Росіяни, і те що вдалося почути про Україну.

Нарешті випала можливість відвідати нашого східного сусіда, самому побачити як там живуть і самому почути що кажуть в тому числі і про нас.

Шлях був довгим, потягом, півтори доби тільки в один бік. Знайомств та розмов на шляху до Пітеру не вийшло, так як не було ні однолітків, ні бажання, крім того було багато що почитати. Проте все ж вдалося трохи познайомитися з російськім міром, так як сусіди по потягу, більшість росіяни пенсійного та передпенсійного віку доволі голосно розмовляли.

Так і є, вони нас називають "хохлами", не встигли ми виїхати з Дніпра, як вже пролунали слова "хохляндія" та "хохли", впродовж всього шляху я чув ці слова неодноразово від кількох людей. Крім цього запамятались ще 2 речі, вони вважають що ми гарно готуємо, краще за них. І що на ЗУ живуть націоналісти, яких виховують в дусі нелюбові до Росії. 

Що до російської політики цікавим було те що була чутна лише критика в адресу російського керівництва. Навіть старе покоління використовує фразу "два карлика".

Взагалі російські пенсіонери такі самі як наші, так само всім невдоволені, жаліються на малі пенсії, на життя, на владу. Так само віє від них нудьгою і безнадією і такий самий вузький світогляд та туга за СРСР. Одним словом совки.

У Петербурзі вдалося домовитися про проживання у гуртожитку, проте перший день пожив у родичів дівчини, українців які ще до незалежності опинилися в Росії. Тож випала нагода побачити російський бит, чи принаймні бит пітерців. Родина виявилася доволі середньостатистичною. Звичайні люди із звичайною роботою і звичайним життям. Живуть вони краще за нас, мають більш високі заробітні плати, наприклад продавець побутової техніки заробляє близько 7-8 тис. грн. проти наших 3-4 тис. у Дніпрі. Впринципі з/п в Пітері більша за Дніпропетровську в 2-3 рази. Це дає можливість майже кожній пітерській родині мати авто та відпочивати за кордоном.

Ціни також відрізняються від наших. Бензин дешевший нашого на 20-30%, дивним на фоні ціого виглядає дороговизна громадського  транспорту. Метро наприклад 6 грн. трамвай 5, автобус 11! грн проти наших 3х. Маршрут автобусів не більший за наш. Продукти та побутові товари дорожче в середньому на 40-60%. Доречі доволі багато українських продуктів: горілка Німіроф(дуже багато) та Хлібний дар, пиво Чернігівське, Оболонь, кондитерські вироби Рошен, консерви овочі Верес, риба Аквамарин, та ще кілька найменувань.

Поговорили трохи про політику. Більш за все їх цікавило хто буде балотуватися в Президенти Путін чи Медвєдєв. Вважають що Янукович став президентом тільки завдяки Росії, тож не розуміють чому він не може владнати газове питання. У всіх газових конфліктах вважають винною Україну. Не люблять Тимошенко, чому не знають. Тож звичайні непогані люди, якщо не торкатися політики і світогляду.

Щодо пітерців взагалом то поведінкою схожі на нас, хоча акцент видасть в них москаля за кілометр, а так такі ж люди як і українці з хорошими та поганими сторонами. Також було  дуже багато вихідців з середньої Азії, як просто перехожих так і чорноробочих.

І на останок став свідком розмови кількох студенток. Доречі я так зрозумів що в Росії немає заборони на вживання слабоалкогольних напоїв в громадських місцях, оскільки багато росіян пили на вулиці, ці студентки також це робили. В Дніпрі це рідкість в несвяткові дні, до того ж в робочий час. Так от мова дівчат про екзамен історії, що мене здивувало, так це те що вони вважали складними питання типу чому війна називається світовою і що таке СНД, дуже дивно на фоні того як росіяни намагаються пишатися своєю історією і що багато з них носить георгіївські стрічки на честь перемоги саме у світовій війні. Останнє що я почув це розповідь однієї дівчини про те що вона була у когось, де по кабельному тільки "хохлятские" канали, яких вона не розуміє. Що ще раз підтвердило факти що вони нас називають хохлами дуже часто і те що мова для них незрозуміла.