Ефект кажана

І по-хуй їм було на кризу… на політику на Юлю, що сиділа в СІЗО…

Вони хотіли бути як Бонні і Клайд…

Просто тиснути на педаль газу
…і рвати трасою на КРИМ
…і щоби від цієї швидкості
їх рвало краще ніж від трави…Ілона і Ден…

Ден! Чому «Ден»?
Його ж Ігорем звати…
(та пофіг)
(історія ж не про це…)

Вони ще зночі сіли в свої Жигулі
І закуривши по цигарці…
…рушили в путь…

І по-хуй їм було на кризу…
на політику
на Юлю, що сиділа в СІЗО…

…у них же повний багажник героїну,
який просто требуде скинути
якомусь ділєру…
за купу бабла…

А потім Мальдіви,
пляж, океан і всі панти…
Ілона так хотіла одягнути той купальник,
що лежав поруч геричу
і просто зануритись в солону воду
Чорного моря…

(так!
для розігріву…
…перед Мальдівами)

В магнітолі грала музичка
в салоні весело
Ілона наспівувала
і в такт підстукувала пальцями

Карочє…
настраєніє полний ніштяк…

тільки світало…
і густий туман лягав краплями на лобове скло…

І хто б міг подумати?...
Та ніхто і не думав…

(думками вони були вже десь за бугром)

А тут кажан.
Якийсь йобаний кажан…
Блять!
І де ж він взявся…
… хуй просциш…

Просто пурхнув з бардачка
Прямо в обличчя Ілони.
І почалось:
кіпіш,
крик…

Ден крутнув кермо
і (піздєц - накрило)
пішла вална…
як в Голлівудських бойовиках,
довбаний Жигуль перекинуло на бік
прямо на зустрічну смугу
в морду автобуса…

ці секунди були останніми…

А потім напишуть:
«Масштабна аварія в Херсоні…
зіткнулось вісім автомобілів…
одинадцять людей померло
дев’ять в реанімації».

І все життя перед очима…
…обличчя рідних, знайомих, друзів…

День тільки-но розпочинався,
а життя закінчувалось.

Їй було 20, йому – 25
і тих «дев’ять людей, серед яких діти».

Коли ця смертельна процесія завмерла
Ілона ще дихала…
Вона дивилась на кажана,
Який тріпотів волохатими крилами
і відчуття смерті…
такої близької…
ТУТ-і-ЗАРАЗ…
І цей блядський кажан..
І Ден
І Мальдіви
…все зникало в потоці світла…

Коридору…
Моргу…