Вирок Україні: рабство і жебрацтво!

Вирок країні винесено!

Сталося те, чого багато хто з нас очікував, багато хто цьому радіє,  деяким просто байдуже. Сьогодні було винесено вирок не Тимошенко, свій вирок отримав увесь народ, який мешкає поки що в незалежній країні.

Після однозначного офіційного попередження цивілізованої Європи, мовляв, не може претендувати авторитарна країна на членство і взагалі мати будь-які відносини з демократичним Заходом, Янукович все ж виніс вирок по сфабрикованій справі. Таким чином, він фактично згортає перемовини щодо євроінтеграції України.

Що це означає для нас, простих смертних українців? Перш за все, розворот на 180 градусів у зовнішній політиці. Тобто неминуче крокування в обійми «великого брата» Путіна, вступ до Митного Союзу з усіма витікаючими та повне позбавлення народу будь-яких прав і, взагалі, останнього шматка хліба. І це не перебільшення. Нагальні приклади вже є: це і Білорусь, громадяни якої вже давно стоять в кілометрових чергах за продуктами і забули смак звичайного м»яса, яких кидають за грати навіть за мовчазну незгоду з тамтешнім режимом. Країна, що практично вже залишилася без власності, скупованої російським сусідом і фактично втратила свою суверенність. Інший член Союзу – Казахстан – доволі процвітаюча країна… Вірніше такою була до вступу в Митний Союз із Росією (зацікавлені без зайвого клопоту знайдуть в мережі інформацію про значне погіршання економічних показників цієї держави і перші ознаки збідніння населення). На черзі ми - українці.

Якщо хтось на Донбасі чи на Луганщині ще має ілюзії щодо «свого» президента та майбутнього, яке він приготував нам і нашим дітям, маю їх розчарувати. Між простими людьми, незалежно від адреси домівки, та невеличкою купкою злочинців при владі – прірва, наповнена з одного боку безпросвітніми злиднями, сльозами та розчаруванням, а з іншого – безмежними султанськими «Межигір»ями», літаками, гелікоптерами, золотими унітазами та безліччю інших «предметів першої необхідності». Невже ви гадаєте, що справедливий батько нагодує вас чимось, окрім примітивних лозунгів та порожніх обіцянок напередодні виборів? Невже чиєсь життя за майже два роки його правління покращилося? Невже ви досі вірите, що він, який би не був, свій? Дорогі співвітчизники, немає в Україні більше людей, які б були своїми для нього. Є примітивна біомаса, з одного боку, та цар із нечисленною челяддю. Саме таке відношення має нинішній цар до звичайних громадян України, від Луганська до Львова, від Чернігова до Крима.

Чи таку долю обирали ми, йдучи на останні президентські вибори?! Багато хто з нас віддав свій голос  Януковичу, щиро вірячи його обіцянкам. Жодної, підкреслюю, жодної з яких так і не було виконано!!! Чи хтось ще має ілюзії на «покращення життя», нехай і не сьогодні, а завтра?

Отже, вироком Тимошенко країну було поставлено… на рейки, що невідворотно ведуть до повернення в Радянський Союз найгірших сталінських часів, в які людина була бездумним сміттям, коли їсти було нічого, та просто гідно жити було неможливо.

І наостанок, задайте себе просте питання: що саме я зробив для того, щоб країна ставала кращою? Ми звикли чекати, але, врешті решт, цього разу це стосується кожного. Вибір у нас є завжди! Чи будемо чекати далі?