Місце під сонцем. Від Оклахоми до Великого Яблука.

Коли б не закінчився локаут, перед імовірним стартом сезону 2011-2012 всі напевно, думають лише про те, з ким буде грати Майямі в фіналі. І звичайно, в тому що клуб з Флоріди там опинеться, певно ніхто не сумнівається. У заокеанській пресі, в матеріалах «локаутних» часів, часто підіймається тема неочікуваних перемог техасів. Більшість спеціалістів вважають, що «Маверікс» не мають жодного шансу на повторення минулорічного успіху. На це вони знаходять низку причин, серед яких я маючи час на дозвіллі, виділю три основні:

1. Тягар чемпіонства, яке так важко завоювати але ще важче втримати! Аксіома для будь якого спорту. Це з готовністю підтвердить всякий чемпіон, чи то Кобі Брайянт, чи Зінедін Зідан або навіть Майк Тайсон. Гегемонію братів Кличків до уваги брати не будемо, в силу явної кризи у суперважкому дивізіоні… З «Далласом» вже не будуть виходити, як просто проти сильної команди або навіть претендента, на бій з ними будуть віддавати всі сили знаючи, що грають проти чемпіона.

2. Вік. Команда у Ріка Карлайла, відверто кажучи, не першої свіжості. Основному плеймейкеру «Далласа» в цьому році стукне 40, і якщо для серії з максимум сімома іграми Джейсон таки зміг зібрати сили, то на весь сезон заряду, в легендарного короля тріплдаблів, просто не стане. У протилежне, я не повірю. Гарною ілюстрацією може послужити гра в ПО, відчутно молодшого і навіть більш атлетичного Рея Аллена. Видатний снайпер і блискучий захисник, протягом усіх чотирьох матчів регулярного чемпіонату, персонально грав проти лідера Хіт - Двейна Вейда. Все це до чого? У всіх чотирьох матчах (включно, навіть вщент програний кельтами четвертий матч, щоправда в меншій мірі) Рей-Рей відмінно захищався проти «Флеша». Цифри, втім, виражають ситуацію набагато краще за слово «відмінно». Захист, тоді ще 35-річного ветерана проти можливо кращого баскетболіста світу, у відсотковому еквіваленті склав 262% реалізації третього номера Хіт.
Проте, коли довгий і виснажливий сезон залишився позаду, Вейд розірвав Аллена на шматки в іграх на виліт. Тобто мова, як раз про це. Вік інших гравців «Мавс» також викликає занепокоєння. З цього і витікає наступна причина.

3. «Оклахома», як головний конкурент за місце в фіналі.
У вірогідній дуелі «Маверікс» та «Тандер» в наступному сезоні, провальних матчів від Рассела Вестбрука (як у минулому, коли «комбогард» швиряв більше, аніж дворазовий кращий снайпер асоціаціації) навряд чи варто чекати. Про це свідчить, як статистична шкала прогресу Рассела (його вік) так і елементарний здоровий глузд. Якщо «Тандер» знову доберуться до фіналу «Заходу», обламатися там вдруге поспіль, колишня зірка «UCLA» просто не має права, інакше їздити по вулицям міста для нього стане небезпечно. Але все це лірика, але ж давайте поглянемо на факти. Ось показники Вестбрука в НБА: (порівняйте його перші три сезони)
o перший: Вестбрук (15,3 очка, 5,3 передачі і 4,9 підбирання);
o другий: Вестбрук (16,1 очка, 8,0 передачі і 4,8 підбирання );
o третій: Вестбрук (21,9 очка, 8,2 передачі і 4,6 підбирання).

Стверджувати, що Рассел буде прогресувати й надалі, погодьтесь більш ніж логічно. Власне, це стосується й інших членів колективу.
Цитуючи оглядача championat.com Івана Воронцова:

- «Майже всі гравці "Оклахоми" у найближчі роки сильно додадуть: Вестбрук - стане більше схожий на справжнього першого номера, Дюрент - перестане робити втрати на рівному місці, Серж Ібака буде більш стабільним в атаці, а Харден долучиться до компанії тих з ким буде ділитись м’ячем Расселл, в останній атаці».




Плюсуючи всі ці фактори, я з доволі хорошими шансами ризикнув би поставити гроші на те, що «Громові» цього року, якщо не зіграють у «великому фіналі», то принаймні повторять минулорічний успіх. Хто їм завадить «Мавс»? «Гріззліс»? «Лейкерс»? Навряд чи…
Якщо тримати в голові, доволі комфортне становище команди Брукса по зарплатній відомості, то можна сказати без вагань - у майбутнє, фани «Тандер» можуть дивитись із оптимізмом. Головні проблеми, що лежать на поверхні і які Бруксу варто вирішувати вже зараз - примирення заїхавшого зі своїм «бостонським» уставом у чужий монастир, Кендріка Перкінса з Расселом Вестбруком. Та звичайно, якомога скоріше витлумачення останньому, що кидати по кільцю, особливо у вирішальні хвилини (нехай мене вибачать скептики-противники Кевіна) краще Дюренту. Зрозуміло, що Расселу хочеться бути одноосібним лідером, за амбіції його навряд чи варто звинувачувати, проте, якщо за цей сезон нульовий номер «громових» не переборить свій «комплекс Кевіна Дюрента», то можливо керівництву Оклахоми варто прислухатись до аналітика ESPN Кевіна Пелтона і спробувати обміняти норовливого хлопця на Кріса Пола?








У минулому році в великому яблуці зібралася команда «контендер». «Винуватцем» свята, яке прийшло на Madison Square Garden, прийнято вважити минулорічного ген.менеджера по баскетбольним операціям «ньюйоркерів», Донні Уолша. Не важливо, як звучить назва посади Уолша, та залучення суперзірок ліги: Амаре Стаудемайєра та Кармело, автоматично зробило цю команду претендентом. «Нью-Йорк» позбувся практично всього складу і нехай багато хто схильний до дискусій, що до того чи є Кармело справжньою зіркою, все ж таки навіть сама наявність «Стата» і «Мело» в одному колективі, так само автоматично робить її привабливою для залучення третього «франчайза». Чонсі Біллапс для цього ВЖЕ не тягне, а той же Лендрі Філдс, навряд чи стане в баскетболі кимось більшим ніж просто відмінним ролевим елементом.
Можливо це буде Кріс Пол або Двайт Ховард, хто знає?





Ті, хто згадують безапеляційні 4:0 від бостонських «Селтікс» і кажуть, що «Нікс» отримали забагато авансів у минулому сезоні, можливо й праві. «Кельти» не помітили колектив Майка Д’Ентоні, дозволивши їм по справжньому зачепитися лише за 2 гри. Нехай так, проте, це були лише пів сезону оновленої команди, яка зібралася заново. Що буде далі, покаже час. У всякому разі, «навіть без третьої сили», на папері «Нікербокерс» поступаються дуже і дуже не багатьом.

Сумно ж те, що «Нікс» втратили дуже багато часу. Роботі на трансферному ринку слідувала цікава передісторія, в якій головним солістом був і, що найсумніше, вірогідно ще буде - Айжея Томас. Плоди блискучого менеджменту легенди «Пістонз», а саме, контракти Зака Рендолфа, Стефона Марбурі та Едді Каррі, фанати команди з «найкращого міста в світі» за версією Теда Мосбі, і до тепер не можуть забути.



Влітку Донні Уолш був звільнений і що чекає на команду з «великого яблука» у сезоні 2011-2012 залишається великою загадкою. Особливо на тлі постійних розмов про відставку Майка Д’Ентоні, які на користь колективу явно не йдуть. Як і у «Тандер» в «Нікс» також дві головні проблеми – відсутність достатньо кваліфікованої та глибокої «лави» запасних, та вакантне місце ген.менеджера, наявність якого, (враховуючи специфіку НБА де згадана персона робить, що їй заманеться, не особливо запитуючи головного тренера) може багато що перемінити.

Власне, будь які речі можуть змінитися щохвилини, у такому світі ми живемо і своїми трейдами, це нам щоразу доводять Денні Ейдж, Майкл Джордан та вищезгаданий Айжеа Томас. Проте, саме «Нікс» та «Тандер» я вважаю, най вірогіднішими претендентами на те, щоб, якщо не зірвати джекпот і забрати гайки з під носа Хіт, то принаймні, славно гульнути у найближчі декілька сезонів так, щоб запам’ятали і згадували, як зараз згадують блискучих «королів» Ріка Адельмана, початку минулого десятиліття.

Максим Гайовий.