Будьмо не байдужі!
Як нести нам себе в
житті,
коли страшна безодня зовні
Та чи насміляться
всі ті,
тримати нас в ярмі сьогодні
Аж в далечінь
видніється зоря
Чи встигнемо відчути се тепло
Як зрозуміть, що всі
потуги ті не зря
Та як здолати нам оточуюче зло
Ми втратили
можливості піти,
Але ж хіба можливо відчувати щастя,
втрачаючи любов
синів до власної землі,
та повз пройти, побачивши нещастя
Якщо то до душі Вам
- я прийму,
Але й душею я назвати вже не зможу
Страшну, потворну
порожнечу
На місці того, що дає початок світлу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.