Те, за що Ви мене вчора заблокували у Facebook зазвичай називається думкою із суспільства. І те, що Ви стали народним депутатом України іще не означає, що вона повинна перестати Вас цікавити.
Пане Вікторе, до нашого вчорашнього діалогу я щіро вважав, що проблема нинішньої опозиції в недостатку раціональних думок і, відповідно, раціональних (тобто результативних) дій. Однак
тут Ви показали і дали чітко зрозуміти, що Ви не хочете чути думки тих, хто обрав Вас, наділив правами представляти нашу з Вами спільну політичну силу у парламенті і вирішувати долю партії.
Я не претендую на велику роль у політиці, мені є чим зайнятись в житті окрім того. Але я хотів би повторити те, що намагався Вам сказати вчора.
Віктор Уколов: Як тільки ми відчуємо підтримку на вулиці. Як тільки на наші акціі будуть приходити не кілька тисяч чоловік, а кілька десятків тисяч.
Вікторе! Ви відчуєте підтримку на вулиці, коли почнете говорити з вулицею однією мовою. Де ви були при скасуванні пільг? Де ви були під час введення податкового ярма? Люди виходять на вулицю, коли їм пропонують вирішення їхніх власних проблем. А ви поки що пропонуєте вирішити тільки проблему однієї Тимошенко. Тому і виходять на вулицю ті, для кого це є головною проблемою.
Коли зараз протестують афганці і чорнобильці, чого Ви не організовуєте спільний похід нардепів від опозиції до Азарова з вимогами?
Коли вони проштовхують "найкращій" бюджет, чому Ви про це не говорите?
Коли реформують Міністерство охорони здоров'я і хочуть залишити населення без контролю за безпекою харчових продуктів, бо вони "заважають їхньому бізнесу", чого Ви не вимагаєте відставки міністра?
Коли розвалюється ЖКГ, чому Ви не обговорюєте цю проблему?
Із Ваших виступів і інформації у ЗМІ (навіть в інтернеті!) складається враження, що в Україні залишилась одна велика проблема - свобода Юлії Тимошенко. І для вирішення навіть цієї проблеми Ви працюєте на чверть від можливостей...
За виключенням деяких, Ваші депутати розучіилися бути в опозиції... Згадайте, як тижнями блокувалася робота Ради у 2003-му, коли Конституцію хотіли переписати під Кучму... Як барикадувалисія тодішні опозиціонери в сесійній залі (саме барикадувалися, а не трибуну блокували). Як тижнями стояв, підпираючи двері в президію, стілець спікера!
Кінец-кінцем, згадайте гучномовці, сирени і вимкнення світла, через які Мороз був вимушений закривати засідання, бо неможливо було працювати...
Що ж сталося зараз?
Складається таке враження, що Ви або боїтеся заважати роботі більшості, або не хочете, але треба для "показухи".
Шановні, Ви вичерпали майже весь кредит суспільної довіри, але майже не використовуєте засобів домагатися втілення своєї позиції у Верховній Раді України. Вам не потрібен Ваш виборець?
Тоді, шановні, ви не гідні називатися опозицією.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.