Присвячується Мустафі Наєму, Наталії Королевській...

і усим тим,хто вірить у те, що "почують кожного".

Читачів може подивувати моє негативне ставлення до такого роду діяльності. Адже мета у цих авторів звернень(начебто) шляхетна - розкрити злочинні наміри влади проти суспільства(!)
Свого часу я також був прихильником таких дій. Але...
Усі нормальні дорослі люди розуміють, що будь-яка діямає економічну похідну. Всі з чогось починають: одні планують магазинчик, інші перевезення вантажів, вирощування,переробку і т.д.. Та в Україні сформувався ще один вид підприємницької діяльності - захищати народ!
І починається отой бізнес саме з отих звернень. Звернень до влади... З часом відбувається все навпаки; той, хто писав листи всідається у владне крісло, а той,хто щойно там був починає писати листи і звернення.
Ця успішна тупість могла б і надалі успішно існувати, якби не зачіпала законів діалектики. Відмінність полягає у тому, що діалектика передбачає рух (розвиток) по спіралі, а не по колу.
Зокрема сенс цього посту полягає в тому, щоб застерегти Мустафу Наєма, Наталію Королевську і іже з ними, що даний бізнес вже вичерпав свій ресурс і існує лише за інерцією.
Все, що пишеться у тих зверненнях Мустафою Наємом, Наталією Королевською і іже з ними всього лише констатація наслідків. Висвітлення причин - це збиткова річ як для тих, хто пише, так і для тих, про кого пишуть. Пшонка за визначенням не може бути цікавим для діалектики. Але він (Пшонка) є дуже цікавим  як змінна величина з точки зору меркантильних преференцій успішної тупості.
Суть у тому, що можливості науково-технічного погресу досягли такого рівня, який вимагає нових і більш якісних методів захисту суспільства. Яко хочете"самого від себе" До речі, стосується це не тільки України.
Для діалектики куди важливішим є питання громадського самоврядування за повної відсутності законодавчої ініціативи. Це тільки одне з числа питань...