Українська незалежність на тлі сучасних реалів вже стала брендом. І от зараз його влада намагається розкручувати в тих умовах, які їй диктують зовнішньополітичні ситуації світу.
Українська незалежність стала не просто першим кроком до демократичної політики, а вже можна сказати брендом. І от зараз його влада намагається розкручувати в тих умовах, які їй диктують зовнішньополітичні ситуації світу.
З одного боку ми маємо Росію-матінку, яка всіма силами намагається присвоїти нашим з нею відносинам статус дружелюбної співпраці. Цікаво чи всі друзі так дорого оцінюють свою взаємодію, що навіть придумують за неї кримінальну відповідальність?Питання залишається відкритим…
З іншого боку ми маємо супер-гіпер демократичну державу США. Проєвропейські настрої українських можновладців завжди, мені здається, були завуальовані зверхньою амбіційністю і бажанням бути проти російських стосунків.
Тому ми маємо повний дуалізм у веденні зовнішньої політики нашою країною, який роздвоює настрої як серед політичних сил, так і в соціальній сфері.
Ще історично так сталося, що наша країна була поділена. І від тоді наші орієнтири направлені або до західних інтелігентів або до східних міщан.
Повертаючись до теми україно-американських відносин потрібно зазначити, що вони мають досить динамічний характер. Він змінювався паралельно змінам влади як в Україні, так і в США. З приходом до влади В. Ющенка стосунки між даними державами стали досить теплими, не можна сказати, що плідними, але мали певні результати. Сучасність же нам показує зовсім іншу політику, так би мовити, стосунки лише дипломатичного характеру.
Важливим аспектом у сьогоденних політичних реаліях є особисто відносини між Сполученими штами та Російською федерацію. Зараз вони на стадії такого собі «перезавантаження», тобто змінилися президенти, змінилися погляди. На цьому фоні трансформувалися погляди і щодо України. Виходячи з того, що дотримання демократичних прав і свобод залишається одним з головних пріоритетів у формуванні зовнішньої політики США, останнім часом спостерігається посилення уваги США до нашої країни.
Прагматичні міркування лягли в основу вищезгаданої позиції ведення політики на цій стадії. Співробітництво з Росією за багатьма ключовими напрямами – антитероризм, контрросповсюдження – вимагало відходу від конфронтаційної моделі відносин. Так звані політичні «яструби», які наявні як в середині республіканської, так і демократичної партії, і які завжди виступають за жорстку політику стосовно РФ (і роблять акцент на всебічний розвиток відносин з Україною), втратили вплив на прийняття рішень. Відбулось «заморожування» протиріч у двосторонніх відносинах Росія-США. До останніх завжди належало питання євроатлантичної інтеграції України, і адміністрація Б. Обами вирішила, що поки не вважає його першочерговим.
Отже, ми маємо конкретну державу з великим впливом на багато сфер життя усього світу. На даний момент нас цікавить саме політичне поле реаліїв. Підсумовуючи, потрібно зазначити, що зараз чіткої політики диктування своїх умов США Україні прослідкувати дуже важко, не прослідковується динаміка, тому єдиним впливом наших паралельних виборчих кампаній це орієнтири наших політичних акторів, які в свою чергу цей аргумент будуть використовувати суто на власний смак…Що ж подивимось, з нетерпінням чекаю 2012…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.