Чому іноземні банки виходять з роздрібного бізнесу?

Причини нового тренду

У 2011 році намітився один дивний тренд: іноземні банки, які вдало витримали кризові удари 2008-го і забезпечили стійкість усієї системи вчасним вливанням капіталу з материнських структур, починають розчаровуватись в роздрібному бізнесі і «гострити лижі» назад.

Факти і слова прес-релізів свідчать про певне згортання банківського бізнесу, особливо роздрібного, іноземними інвесторами в Україні:

• ВАБАНК – ізраїльські акціонери продали частку кіпро-українському інвестору
• РЕНЕСАНС-капітал – проданий українському інвестору
• ФОЛЬКСБАНК – проданий усією міжнародною групою російському Сбербанку
• БАНК ФОРУМ – розглядає можливість продажу
• СЕБ БАНК- продав роздрібну мережу, яка довго збиралась (колишні Ажіо + Факторіал) групі Євробанк (за даними Ройтерс)
• СВЕДБАНК – закриває роздрібну мережу і зупиняє роботу з «фізиками»
• УКРСИББАНК – продав 116 банкоматів, оптимізує процеси, але в роздрібі все ж залишається.
• Голова Банку Райффайзен Аваль заявляє про процес очистки кредитного портфелю і згортання нового іпотечного кредитування
• Home Credit Bank в Україні проданий акціонерам «Платінум Банку».

Можливі причини розчарування іноземців (особливо європейців) у роздрібі:

1) Зникли головні мотиви іноземної експансії – висока маржа та перспективи розширення ринку:

• а) зросла вартість ресурсів на європейському ринку капіталів у зв’язку з кризою PIIGS, а підіймати кредитні ставки далі ризиковано;
• b) реальні доходи населення ростуть (якщо дійсно ростуть) не так, як планувалося
• с) низька кредитоспроможність позичальників посилюється масовими відмовами повертати борги та недосконалістю законодавства щодо реалізації іпотеки.

2) Материнським групам необхідні додаткові ресурси для покриття збитків по проблемним суверенним боргам Європи – хоча користі від вивільнених в Україні резервів мало: обсяги активів українських «дочок» мікроскопічні в масштабах холдингу + зараз важко продати банк за нормальну ціну.

3) Стоїть вимога центробанків материнських холдингів знижувати ризики закордонних активів для забезпечення вимог Базель-ІІІ: чим менший розмір активів, зважених на ризик – тим краща адекватність капіталу першого рівня, норматив якої нарощується (до речі, найшвидшими темпами у Швеції для системних SEB i Swedbank).

4) Центробанк Австрії видав вказівку обмежити кредитування дочірніх компаній в Центрально-східній Європі: дочірні банки зобов’язані ставати більш самодостатніми у ресурсному плані , кредитування в emerging markets повинне забезпечуватись місцевими внутрішніми депозитами, а не зовнішнім фінансуванням.

Незважаючи на все це, навряд чи ситуацію можна назвати панічною. Відбувається реструктуризація бізнес-процесів. Великі системні гравці лишаються і якщо й підчищають рештки колишніх агресивних роздрібних програм, то досить цивілізовано і без різких рухів.

Фінансова стійкість понад усе.

Гарні звіти перед міжнародними інвесторами понад усе…

Роман Корнилюк, Bankografo.com