Українізація: мета та перспективи.

Мова єднає.

В Україні тема мов вже кілька років є предметов політичних спекуляцій. Питання мови було основним з 3х стовпів предвиборчої агітації ПР. Також існує ряд партій та організацій які ставлять своєю метою надення російській мові статусу державної, за дивним збігом всі ці організації яскраво вираженої проросійської орієнтації. 

Тож як буде справедливо і що відповідає національним інтересам?

Спершу подивимось на сучасний стан речей, та трошки згадаємо історію: На даний час в Україні дійсно склалася ситуація двомовності. Фактично Київ і більшість міст сходу є російськомовними. Російська мова домінує у більшості сфер життя, окрім документообороту, реклами, освіти та кінотеатрів.   Телебачення, друковані ЗМІ, література та інтернет сьогодні переважно російськомовні.(Що спростовує крики про "ущемленіє")

Чому так вийшло? Всім відомо що Україна отримала незалежність лише 20 років тому. До цьго більша частина нашої країни перебувала у складі Росії, а згодом її модифікованої версії СРСР. Сучасна україньська мова сформувалася десь в період 17-18 століття. Літературною формою вважається Полтавський діалект. Проте в Росії чомусь не дуже раділи з цього приводу. І м*яко кажучі намагались звести використання мови до мінімума. Радянська влада теж не змінила свого відношення до мови. Про те як відбувалась українізації в СРСР можна почитати тут або тут.

Як бачимо історична справедливість(про яку до речі так люблять казати росіяни) на боці української мови. Що ж до національних інтересів, то треба задатися питанням, що нам треба і що цьому буде сприяти.

Мова це не тільки засіб спілкування, а і носій культури та менталітети і один з національних ідентифікаторів. Що буде краще?: повністю україномовна Україна чи двомовна? Впевнений що однозначно перше. Будь яка система прагне до уніфікації. Значно краще коли у громадян однієї країни багато того що їх об*єднує в тому числі і мова. Не буде зайвих приводів для провокацій і спекуляцій.

Тож висновок такий що в Україні має активно проводитися українізація. Метою якої є повністю україномовна Україна, де мова домінує в усіх сферах життя. І не треба боятися про це какзати. Це правильно і справедливо якщо ми, українці хочемо розвитку і поширення своєї мови, як в межах своєї держави так і за кордоном. Хто зна може нам пощастить і в майбутньому українська стане однією зі світових мов, а може і значно більше.

Тож як має проходити Українізація?

Однозначно це має бути не примус, а заохочення. Не треба опускатися до рівня Росії і забороняти вживання інших мов. Нехай кожен розмовляє як хоче і творить культурний продукт тою мовою якою хоче.

Статус державної мови має означати що державна мова, є єдиною мовою документів, освіти і загальнодержавних ЗМІ. Для останніх це означає що 50% інформації має бути обов*язково україномовною, а у час з 19.00 до 24.00 частка української має бути 80%. Також є обовязковим  дублювання українською іноземних фільмів(окрім російських) у кіно.

Важливо створити український кінематограф! Масове кіно, на різні смаки: драми, фантастика, комедії все це має зніматися в Україні і українською, і бути цікавим. Треба створювати якісний україномовний продукт. Перекладати фільми та компютерні ігри мовою. Мова має бути поширена в інтернеті. Необхідно створити сайти з україномовними прогами, фільмами та іграми.

Але найголовніше це позиція і дії самих українців. Тільки активна підтримка мови населенням дозволить їй пережити ці складні часи. Кожен українець має розуміти що мова це один зі стовпів державності.

Ну і на останок трошки веселого:

Мабуть цього Путін боявся, коли казав, що не допустить українізації Росії)