Тепер уже колишній заступник голови обласної «Свободи» В'ячеслав Березовський - голова вінницького осередку Конгресу Українських Націоналістів, каже, що розставання зі «Свободою» сталося через особисті непорозуміння з нинішнім головою організації Олексієм Фурманом

За словами В'ячеслава Березовського, через конфлікти з Олексієм Фурманом обласна «Свобода» позбулася більше десятка членів партії.
У самій «Свободі» трагедії із змін у керівництві організації та її складі не роблять, і кажуть: діяльність націоналістичного руху набирає усе більших обертів. Тому будь-які якісні зміни в керівництві вінницьких організацій патріотичного спрямування сприймають позитивно.

Ваші непорозуміння з Олексієм Фурманом розпочалися після того, як ви розкритикували його роботу?
- У листопаді 2010 року, на звітно-виборній конференції, після того, як вінницька обласна «Свобода» програла вибори в місцеві ради, був присутній Олег Тягнибок, я разом з іншими виступив з критикою роботи Олексія Фурмана, як голови виборчого штабу. На мою думку, він не зробив нічого, щоб захистити результат виборів в області.
Всупереч логіці Олексій Фурман стає головою обласної організації. Але з перевагою всього в одинадцять голосів. Я зрозумів, що з цього часу я неугодний керівнику, бо всупереч статуту партії, мене, як заступника голови не включили до обласного комітету.

Кого ще виключили з організації?
- Протягом року була ціла череда виключень. Загалом - близько десяти осіб - активних і щирих людей - справжніх українців. Зокрема було виключено із членів комітету Олега Безверхого, який до того очолював Вінницьку районну організацію «Свободи», хоча він показав гарний результат на місцевих виборах. З партії виключили екс-голову обласної організації Аллу Кушнір, брата депутата Вінницької міської ради Антона Бойдаченка та інших.
Поступово, обласна організація «Свобода» стала на рейки приватної фірми, очолюваної паном Фурманом. Порядки, які можуть бути допустимі лише на приватній фірмі, перекочували в обласну організацію. Ідеологія у такому випадку більше не визначальна. Така партійна організація діє, як засіб для просування її «директора» до депутатства чи державних посад.

Чи пробували ви донести до голови обласної організації свою позицію?
- Так. Пробував. Але нічого не вийшло. А якось він мені зателефонував, і після нашої розмови виніс догану - також у телефонному режимі.

Тобто вас виключили з партії через особистий конфлікт, чи були ще якісь причини?
- У вересні Олексій Фурман викликав мене на засідання обласного комітету і оголосив мені чергову догану. За статутом - це дає підставу для виключення.
Але рішення про це мали прийняти члени комітету, а не голова особисто. Сталося навпаки. На засіданні він сказав, що ми з ним не спрацюємося. А з причини? Їх можна завжди знайти. Наприклад, мені пред'явили, що я під час виборів Жмеринського міського голови не вклав свої особисті кошти, щоб послати людей і поставити агітаційний намет. Іншим разом, перебуваючи на засіданні Верховного суду, не був присутнім на зборах керівництва. Були й інші абсурдні докори.

Ви говорили про це з Тягнибоком?
- Так. Але після розмови з ним зрозумів, що в області, як кажуть – «бабло перемагає зло». Це для мене було не прийнятним. Тому, не дочекавшись рішення керівного партійного органу у Києві, я прийняв рішення покинути
«партійне підприємство» пана Фурмана, і повернувся до лав Конгресу, у якому перебував до 2008 року. Замість того, щоб зробити відповідні висновки, деякі колишні однопартійці почали поширювати про мене та Конгрес всілякі нісенітниці. Це шлях в нікуди.

Як щодо Конгресу Українських Націоналістів: які плани організації, зважаючи на близькість до парламентських виборів?
- Ми сподіваємося, що нашим представникам вдасться пройти в Раду. Зараз між опозиційними політичними партіями ведуться перемовини. Наша мета - разом здобувати більшість на парламентських виборах. Мова про об’єднання навряд чи іде. Десь хтось комусь мусить поступитися, хтось комусь десь допоможе.

Конгрес Українських Націоналістів сприймається як радикальна партія – наскільки це так?
- Радикальність? Для людини, яка має переконання радянського періоду, наша партія справді є радикальною. Ми не хочемо нічого такого, чого немає в інших розвинутих країнах. Український націоналізм категорично заперечує расизм, шовінізм та імперіалізм. Інколи під виглядом українського націоналізму діють групи націонал-соціалістичного, анархічного чи навіть марксистського напрямку. Ми ж поважаємо інші народи, їхню культуру, та мову. Але ми хочемо, щоб вони поважали нас. Українець має бути господарем у власному домі. Русифікація в Україні повинна бути викоренена. Ми виступаємо за побудову держави, яка буде українською, вільною та справедливою. В Україні повинен сформуватися міцний середній клас, а не так, що кілька родин поділили між собою усе, а інші ледь жевріють. Якщо українець прийде додому і увімкне телевізор, купить книжку чи газету - хіба він скаже, що живе в Україні? Напевно ні. Ми хочемо, щоб це змінилося. Тому важливо не лише те, яку ідеологію партія сповідує публічно, а й те, яку політику проводять її керівники у повсякденному житті.

"Зміни сприймаємо позитивно"

- На Вінниччині діяльність націоналістичного руху набирає усе більших обертів. Тому будь-які якісні зміни в керівництві вінницьких організацій патріотичного спрямування, що підуть на користь українського руху, сприятимуть захисту національних і соціально-економічних прав українців, ми сприйматимемо позитивно, - каже голова Вінницької обласної організації «Свобода» Олексій Фурман. - Обрання на посаду голови обласного Конгресу Українських Націоналістів В’ячеслава Березовського - це вибір членів цієї організації. Якщо новообраний голова Конгресу працюватиме на благо вінницької громади, своїми діями зміцнюватиме єдність українського патріотичного руху і відповідатиме гідному званню націоналіста, ми тільки вітатимемо такі почини.