Українська межа

Останнім часом не полишає відчуття того, що йдуть дуже великі зміни для країни

Останнім часом не полишає відчуття того, що йдуть дуже великі зміни для країни. Із заздрісною регулярністю відбуваються досить знакові події, які, на перший погляд, ніяк між собою не пов»язані: активна «робота» уряду над зливом ГТС; плани проголосувати в Парламенті законопроект «Про ринок земель», що зробить можливим продаж сільгоспземель; заміна керівництва національних заповідників і культурної спадщини, як-то генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської і заміна її своєю, лояльною і готовою на все, людиною; жорстка резолюція ПАРЄ щодо України, де вперше було наявне слово «санкції»; нещодавній лист Хілларі Клінтон до ЮВТ, в якому вона від імені США практично обіцяла не залишити Україну і українців насамоті з режимом; а тепер ось і затвердження Януковичем програми приватизації держмайна на наступні роки…

Зазвичай, треба шукати причинно-наслідковий зв»язок. В даному випадку, як ніколи, він постає з усією своєю очевидністю: внаслідок досить серйозного тиску ззовні, який ще й має чітку перспективу посилення, Янукович поспіхом намагається організувати розпродаж ще не прибраних до жадібних лап залишків того, що допоки звалось українським: ГТС, землі, культурних пам»яток світового значення, які, за їхніми «поняттями», є лише гарною нерухомістю в центрі Києва, і т.д.

Тобто не сам Янукович, звичайно, не розуміючи, що насправді відбувається, безсоромно підписує те, що йому підсовують довірені ляльководи. А ось вони, вміло маніпулюючи свідомістю (або недолугістю) підопічного, второпали, що шара добігає свого кінця. Часу замало щоб затягувати процеси і залишати по собі хоч щось, варте уваги і грошей. Для самого Віктора Федоровича більш, ніж достатньою ознакою стабільності і міцності влади є невпинне будівництво «Мижигір»я», гелікоптерних майданчиків та інших атрибутів, як на його думку, справжнього життя. За його «поняттями», оптимальна доля державного сектору в національній економіці дорівнює нулю. Тобто у державній власності, за його думкою, до 2015 року не залишиться нічого! І це замість модернізації і оптимізації прибуткових держпідприємств, які і зараз несуть золоті яйця. Нічого не скажеш, мудрий стратег і великий економіст!

Люди намагаються поодинці і самотужки долати свої негаразди, не розуміючи, що це неможливо. Корінь усіх зол – це система, вибудована за 20 років незалежності і доведена до абсурду саме Януковичем і його зграєю. На щастя, все більше і більше українців прозрівають і розуміють, що далі відступати і пробачати банді відверте знущання вже неможна!

Особисто для мене вже давно не стоїть питання, буде чи не буде і надалі ця влада розорювати наші міста, села, хати і квартири. Питання полягає в тому, доколи народ ще здатен і буде терпіти це знущання над собою. Невже ще й досі незрозуміло, що кожен наступний місяць, день, година перебування донецької зграї при владі загрожує катастрофічними наслідками для всієї країни?!