Про сучасну боротьбу з корупцією на законодавчому рівні
Пропоную до Вашої уваги огляд Закону України
«Про засади запобігання і протидії корупції». Він був внесений на розгляд до
Верховної Ради Президентом і набув чинності 1 липня 2011 року.
Це буде зрівняльний огляд, котрий буде
спрямований на те, щоб показати як і в якій бік сучасний законодавець змінює
антикорупційне законодавство країни. Положення вищеозначеного закону я буду
зрівнювати з тепер вже недіючим законом України «Про засади запобігання та
протидії корупції» від 11 червня 2009 року.
Про
податкову міліцію
Звернемось до статті 4 нового закону –
суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення, зокрема до п. «д» її 1
частини, де сказано, що суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення
є, у тому числі, особи начальницького складу податкової міліції. Треба
помітити, що п. «е» частини 1 статті 2 Закону 2009 року виділяв як суб’єктів
відповідальності за корупційні правопорушення осіб рядового та начальницького
складу податкової міліції.
Закон
України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 року
|
Закон України «Про засади запобігання і протидії
корупції» 2011 року |
Стаття
2. Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення
1.
Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:
1)
особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого
самоврядування:
е) особи рядового
і начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової
міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів
цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту
інформації України. |
Стаття 4. Суб'єкти відповідальності за корупційні
правопорушення
1. Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення
є:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або
місцевого самоврядування:
д) особи рядового і начальницького складу органів
внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та
підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та
захисту інформації України, особи начальницького складу податкової
міліції.
|
Виходе, що згідно з
новим законом особи рядового складу податкової міліції більше не є суб’єктами
відповідальності за корупційні правопорушення. Хотілось би спитати автора
закону чому.
Про
іншу оплачувану або підприємницьку діяльність
Стаття 7 нового
закону («Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності»)
говорить, що суб’єктам відповідальності за корупційні правопорушення, зокрема,
забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю за
винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики,
інструкторської та суддівської практики із спорту ( п. 1 частини 1 цієї статті),
в той час як п. 2 частини 1 статті 4 закону 2009 дозволяв займатися цими видами
діяльності (визначеними винятковими) лише у позаробочий час.
Закон
України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 року
|
Закон України «Про засади запобігання і протидії
корупції» 2011 року
|
Стаття
4. Обмеження, спрямовані на запобігання та протидію корупції
1.
Особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону,
забороняється:
2)
займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім
викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської
та суддівської практики із спорту, що здійснюються в позаробочий час)
безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом.
| Стаття
7. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності
1.
Особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону,
забороняється:
1)
займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім
викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської
та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або
законами України.
|
Слід зазначити, що
положення закону 2009 року про здійснення викладацької, наукової та творчої
діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із
спорту в позаробочий час визнано таким, що відповідає Конституції України
(Рішення Конституційного суду України від 06.10.2010 за №21-рн/2010), а
значить, у новому законі не була врахована думка судій Конституційного суду.
Про процедуру
відсторонення у випадку скоєння адміністративного корупційного правопорушення
Частина 1 статті 19 Закону 2009 року
встановлювала, що у випадку скоєння адміністративного корупційного
правопорушення особа підлягає відстороненню від виконання повноважень на
посаді, у той час як новий закон (абз. 2 ч.1 ст. 22) питання відсторонення
перекладає на керівника цієї особи.
Закон
України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11 червня 2009 року
|
Закон України «Про засади запобігання і протидії
корупції» 2011 року
|
19.
Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення
1.
Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у
вчиненні злочину у сфері службової діяльності або складено протокол про
вчинення адміністративного корупційного правопорушення,
пов'язаного з порушеннями обмежень, передбачених пунктами 1 - 3 частини
першої статті 4, статтею 5 цього Закону, в тому числі в юридичних особах
приватного права, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді
в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено
Конституцією України.
| Стаття
22. Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні
правопорушення
- …
Особа, щодо
якої складено протокол
про адміністративне корупційне
правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і законами
України, може бути
відсторонена від
виконання службових повноважень
за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом.
|
Тобто обов’язковість відсторонення
замінюється на суб'єктивне рішення керівника.
Ці три приклада свідчать, на мою думку, про
те, що новий антикорупційний закон значно пом'якшує антикорупційні вимоги та
механізми, чим робить боротьбу влади з корупцією рекламною акцією, а не реальною політикою.
Від
автора
Як подолати корупцію? Зрозуміло, що не одним
законом, тим більше якщо він має діри.
Досвід найбільш успішних в боротьбі з
корупцією країн (Сінгапур, наприклад) говорить, що у центрі цієї боротьби
стоїть кадрова політика. Кадрова не в сенсі встановлення у законі вимог до посадових
та службових осіб, а у відборі відповідальним за антикорупційну програму певних
людей.
Зрозуміло, що відповідальний за
антикорупційну політику фізично не буде в змозі відібрати службовців для усіх
органів виконавчої влади і усіх рангів. Але зможе для початку назначити
керівників цих органів та ключових посадових осіб, котрі, в свою чергу,
підберуть у своє розпорядження потрібних людей. Вся проблема у тому, що
новообраний керівник країни ставить незацікавлених у антикорупційний політиці
людей.
Але і це ще не все. Знов ж такі практика
інших країн говоре, що це лишень один з заходів боротьби. Не менш важливий і
контроль, громадський контроль через незалежні ЗМІ та активні заходи громади
проти свавілля посадових осіб (оскарження незаконних рішень до суду, протести).
На мою
думку саме цими засобами і треба починати боротьбу з корупцією.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.