Ринг для Кличко

Який "ринг" для себе обере нарешті Віталій Кличко: київський або парламентський?

Цікаво було читати інтерв»ю Віталія Ковальчука, «правої політичної руки» нашого славетного боксера Віталія Кличка. Від першого до останнього слова не полишало якесь дивне відчуття, що або заступник Віталія Володимировича навмисно щось «не те» каже, або чогось явно не розуміє. Звичайно, якщо інтерв»ю другої особи в партії «УДАР» можна і слід сприймати як офіційну позицію самої політичної сили.

Як не трубила уся преса і експерти політичного життя сучасної України про те, що Кличкові треба однозначно вирішувати, чи то йти у мери, чи то врештіі-решт ставати на рейки загальнонаціонального рівня і тягнути свій загадковий «УДАР» до парламенту, так ані він, ані його заступники так і не почули елементарного здорового глузду.

Балотуючись у мери, Віталій, звичайно, має певні шанси на перемогу хоча б тому, що, посажений намісником на Київське князівство, Попов належить до провладної команди, довіра до якої тане як крига навесні. Але, таким чином, звичайно, якщо переможе у Києві, не зможе тягнути у парламент своїх «ударників». А окрім нього робити там це взагалі нікому. Якщо навіть в рік виборів партія не оголошує хоча б свою першу п»ятірку, виникають більш, ніж серйозні сумніви щодо взагалі її існування. Тож, виходить, навіть своїх перших осіб Втіалій Володимирович ще не почав ліпити, а гучно заявляє про якісь праймеріз на загальнонаціональному рівні. Як професійно чітко і дохідливо пояснив беззаперечний соціологічний експерт Ірина Бекешкіна, це, за своїм визначенням, просто неможливо з дуже багатьох причин і непереборних обставин. Але й після цього позиція політичної сили Віталія Кличка залишається незмінною!! Про які праймеріз на загальнонаціональному рівні взагалі може говорити лідер політичної сили, яка навіть 5-10 людей не може оголосити?!! Особисто я бачу лише дві можливих причини такої «недоброї» поведінки «УДАРу»: або Віталія Володимировича ввело в оману щодо взагалі ситуації «на ринку» його власне оточення, або повне і тотальне нерозуміння як ним самим, так і його командою взагалі політичних реалій країни. Що з двох зол менше, мабуть, не мені судити, а виборцю чи то влітку, чи то восени.

На моє ж глибоке переконання, дії Віталія Кличка все далі і далі стають деструктивними по відношенню нібито до своїх колег по опозиції, куди він себе нещодавна приписав. Так, інтуїтивно вірний хід, бо зараз опозиційний сегмент є єдино виграшним. Але чи зрозуміла суть цього процесу і опозиційної діяльності самому Віталію знов залишається загадкою. Чи не було б розумнішим і кориснішим для спільної справи замість баламутити воду перед виборцями в рік виборів, які, до речі, з усією очевидністю можна вже назвати найголовнішими в сучасній українській історії, чітко визначитись самому, куди, як і з ким йти, а після цього узгодити свої плани і дії з іншими колегами по опозиційному цеху? Впевнений, в такі часи, які ми переживаємо саме зараз, будь-яка допомога буде неоціненною, а тим більше допомога такого велетня як Віталій Володимирович Кличко.