Є справа для справжніх патріотів

Той хто контролює минуле, насправді хоче контролювати майбутнє.

На фронтах «Великої Вітчизняної» війни загинуло 28540000 бійців, командирів і мирних громадян.

Поранено 46250000.

Повернулися додому з розбитими черепами 775 000 фронтовиків.

Однооких 155 000.

Сліпих 54000.

 З знівеченими обличчями 501342 

З кривими шиями 157565

З пошкодженими хребтами 143241

З відірваними статевими органами 28648

 Одноруких 3000000  

Безруких 110 000

Одноногих 3255000

Безногих 1121000

З частково відірваними руками і ногами 418905

Так званих «самоварів», безруких і безногих - 85942

Після війни радянські міста були переповнені людьми, яким пощастило вижити на фронті, але які втратили в боях за Батьківщину руки і ноги. Саморобні візки, на яких вони човгали між ногами перехожих, людські обрубки, милиці і протези героїв війни псували вигляд світлого соціалістичного сьогодні. І ось одного разу радянські громадяни прокинулися і не почули звичного гуркоту візків і скрипу протезів. Інваліди відразу були видалені з міст. Одним з місць їх посилання і став острів Валаам.

У 1949 році, перед святкуванням 70-річного ювілею Сталіна, в колишньому СРСР були розстріляні фронтовики інваліди ВВВ. Частину їх розстріляли, частину відвезли на далекі острови Півночі і в глухі кути Сибіру.Валаам(острів) - табір інвалідів другої світової війни (у північній частині Ладозького озера), куди після другої світової війни в 1950-1984 звозили інвалідів війни. Заснований за указом Верховного ради Карело-Фінської РСР в 1950 році. Перебував у колишніх монастирських будівлях. Закрито в 1984 році.

«Поранений при захисті СРСР». Олександр Подосенов в 17 років добровольцем пішов на фронт. У Карелії був поранений кулею в голову навиліт. На острові Валаам, на Ладозькому озері, жив все післявоєнні роки, паралізований, нерухомо сидить на подушках.

Їх збирали за одну ніч з усього міста спеціальними нарядами міліції і держбезпеки, відвозили на залізничні станції, вантажили в теплушки типу ЗК і відправляли в ці самі «будинки-інтернати». У них відбирали паспорти і солдатські книжки - фактично їх переводили у статус ЗК. Та й самі інтернати були у відомстві МВД.

«Захисник Ленінграда». Малюнок колишнього піхотинця Олександра Амбарова, який захищав Ленінград, зроблений на острові Валаам в 1974 році. Двічі під час запеклий бомбардувань він опинявся заживо похованим. Майже не сподіваючись побачити його живим, товариші відкопували воїна. Підлікувавшись він знову йшов у бій. Свої дні закінчив засланим і заживо забутим на острові Валаам.

«Розповідь про медалі». Навпомацки рухаються пальці по поверхні медалей на грудях Івана Забари. Ось вони намацали медаль «За оборону Сталінграда», «Там було пекло, але ми вистояли», - сказав солдат. І його наче висічене з каменю обличчя, щільно стиснуті губи, засліплені полум'ям очі підтверджують ці скупі, але горді слова.

  Очистим родину от инвалидов:

http://www.youtube.com/watch?v=9q3p9_u6EsM&feature=player_embedded#

Якщо Ви ,патріоти СРСР,святкуєте річниці кривавого війська, то пошануйте самопожертву цих людей.Дізнайтесь хто вчинив  цю наругу над ветеранами!Адже неосуджене Зло має здатність повертатись.Не боїтесь опинитись на їх місці?