Дуже складне питання

Чому особи, які формують суспільну думку, такі непрофесійні

«Це дуже складне питання…» Скільки разів я це чув з вуст політиків, державних посадових осіб, експертів? Сотні-тисячі разів, навіть з’явилось відчуття, що вони всі це кажуть, ніби наперед себе перепрошують за ту неправду і пусті слова, які промовлять далі. У нас взагалі багато таких є, які себе самі перепрошують користуючись радянським «вибачаюсь»… Вони перепрошують себе за те, що погано вчились в школі, університеті, не відповідають займаним посадам і отримуваним винагородам. Крім того, завжди потім можна пояснити свій провал – «я ж казав, що питання складне».

У паралельній реальності уявімо, що вчитель у середній школі на питання своїх учнів починає відповідь з «Це дуже складне питання». Якщо вчитель так зробить кілька разів, втратить повагу учнів – що це за вчитель, для якого так багато складних питань?  Чи схожа ситуація в університеті – такого вчителя можуть і на сміх підняти.

Проте, ми спокійно реагуємо, коли чуємо таку фразу від очільників, чиновників та експертів. Це ненормально, якби це виглядало. Я особисто, не можу цього прийняти -  як так? Ці люди мають безпосередній вплив на моє вчора-сьогодні-завтра, а для них так складних питань.

Так хотілось би почути щось на зразок «Тут все просто», «Я з такими випадками зустрічався», «Тут є багато варіантів вирішення»…  Така відповідь додала би впевненості , що ми маємо справу з правильними людьми.

До речі не пам’ятаю, щоб успішні люди реальної справи – бізнесу, науки, мистецтва чи спорту починали відповідь з «це дуже складно».  Є навіть такі, які практично всі дійсно незручні для себе питання перефразовують і кажуть «якщо Ви б мене спитали (правильне формулювання), я б Вам відповів….». Так говорять сильні люди.  

Прислухайтесь.

Особливо, перед виборами.