Світова релігійна криза.

Яке майбутне у релігії?

З самого початку існування людства, людей завжди цікавило питання світоустрою та місце у ньому людини. Проте через відсутність хоч якихось наукових знань, людина почала надавати звичайним природним явищам надзвичайні, міфічні властивості. Так виникли перші релігійні уявлення. 

Користуючись страхом перед незвіданим та незнанням, особливо кмітливі отримали досить велику владу у суспільстві. Якщо спочатку це була влада однієї людини у племї, то згодом це перетворилося на владу цілої групи людей у державі. Правителі використовували релігії для легітимізації влади, а релігійні діячі для власного збагачення. Досить довгий період в історії державна влада була поєдніна з релігійною, а релігія використовувалася, як засіб управління суспільством(а в деяких країнах і сьогодні). Свого часу різні релігійні течії стали причиною безлічі війн та геноцидів.

В міру розвитку цивілізацій та збільшення кругозору людей, розвивалися і релігії. На зміну примітивним племеннім віруванням прийшли більш глобальні релігії,які мали б обєднати народи та сприяти розвитку імперій. Були написані різні священні книги, які стали неформальними суспільними законами, та було введено поняття всесильного бога(чи богів).

Проте в 18-20 століттях в звязку зі значним розвитком науки, освіти та астрономії, існуючі релігії почали втрачати свої позиції у розвинутих країнах де був найбільший технічний прогрес.

На сьогодні у світі найбільш поширеною релігією є християнство, воно переважає у більшості розвинутих країн. Проте християнство створювалось 2000 років тому. Отже створювалось за уявленнями того часу, коли люди не знали, що Земля це планета, яка обертається навколо Сонця. Основні базові християнські уявлення про світ неодноразово змінювались, але все одно багато в чому суперечать науковим фактам. Таким наприклад, як еволюція та астрономічні відкриття. Крім того очевидним для мас стає те, що релігію неоднаразово використовували як для маніпуляцій суспільством так і для збагачення релігійних діячів. Тому число віруючих у розвинутих країнах з високим рівнем освіти стрімко скорочується.

В багатьох розвинених країнах кількість атеїстів досягає вже 50%. Дуже сильно помітний звязок між бідністю і релігійністю. Зазвичай чим біднаша країна тим більш релігійне населення, адже бідність йде разом з незнанням.

Зростаюча кількість атеїстів не говорить про те що світ буде взагалі без релігії, це говорить про те що сучасні релігії вже не відповідають часу і є лише пережитком минулого. По суті, в розвинутих країнах для сьогоднішніх релігій настали кризові часи.

Основна функція релігії це описання світоустрою та людини. Релігія ніяк не може протиставлятися науці. Релігія яка протистоїть науці та відкидає наукові факти гальмує розвиток суспільства в якому поширена.

Тому сьогоднішні релігії чекає те що сталося з язичницькими віруваннями. Скоріш за всена зміну сьогоднішнім старим релігіям прийдуть нові сучасні. Навряд чи в цих релігіях знов будуть різні боги та культові споруди. Релігії нового часу будуть представляти собою щось на зразок ідеології, яка буде поєднана з наукою, та націлена на саморозвиток людини.

Оскільки прогрес людва йде за рахунок технологій, то і нові релігії будуть всіляко підтримувати технопрогрес. Тимпаче саме наукові відкриття дають нам інформацію про навколишній світ, а значить можливо дозволять в решті решт зазирнути за його межі.

Як би не розвивалася цивілізація, інтерес до навколишнього світу та питання буття у людства не зникне. Тому і не знукнуть спроби описати цей світ за допомогою релігії. Напевно можна сказати тільки що релігія буде еволюціонувати разом з людиною і приймати нові форми, в яких її сьогоднішне існування нам здається неможливим.