Вінничани у цьому році надали усій Україні приклад взаємоповаги один до одного, які б погляди вони не мали відносно 9 травня.
Червона
у календарі дата – 9 травня уже багато років є каменем спотикання для населення
різних регіонів України, для прихильників і противників різних ідеологій, для людей, які по-різному дивляться на
вітчизняну історію.
Для
одних це – День Перемоги з обов’язковими червоними прапорами, пишними промовами
офіційних осіб, покладаннями квітів та іншими урочистостями. Для інших – гірка
пам’ятна дата, день жалоби і скорботи за мільйонами знищених співвітчизників. У
крайньому варіанті – день заміни «одних окупантів на інших».
Сперечатися
з цими крайніми точками зору – значить накликати на себе гнів і тих, і інших.
Одних, чию думку не поділяєш, – за «викривлення історичної правди» та
«фальсифікацію фактів», інших, кого підтримуєш, – за недостатнє завзяття у
справі боротьби за Істину.
Але і
перші, і другі єдині в одному – їхні погляди мають бути утверджені примусово.
Якщо вішати червоні прапори – то за окремим указом чи розпорядженням. Якщо
забороняти радянську символіку – то теж відповідно до офіційного документу.
І уже
не згадують прихильники перманентної конфронтації, що події, навколо яких
ведуться суперечки, давно стали Історією, яку треба вчити, з якої слід робити
висновки, яку можна і необхідно популяризувати. І яку, однак, не потрібно
змішувати з сьогоднішньою політикою.
Вінничани
у цьому році надали усій Україні приклад взаємоповаги один до одного, які б
погляди вони не мали відносно 9 травня. Хто мав бажання – прийшов на покладання
квітів та мітинг. Хто хотів – взяв участь у масовій ході. Багато – залишилися
осторонь. Але не було жодного примусу, жодної «зобов’язаловки», коли на мітинги
зганяють для масовки людей. Не було протистояння і провокацій. Кожен мав змогу
публічно висловити власну думку, але не нав’язував її іншим.
Саме
таким чином має бути побудована уся гуманітарна політика у державі – на
відділенні історії від політики, на порозумінні і повазі
до думок інших, на європейській толерантності і відкритості.
Голова Вінницької обласної організації
Політичної партії «УДАР»
Віталія Кличка
Ігор Ткачук
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.