Ліс рубають – села пливуть…

Щодня десятки вантажних машин виїжджають з безлічі куточків Українських Карпат, усі вони везуть одне, ліс. Десятки, сотні кубів лісу щодня потрапляють під зруб.

Ще за часів Радянського союзу промислова рубка почала набирати обертів і за цей час Карпати втратили значну частину свого лісового покриву. Та навіть сьогодні  складається таке відчуття, що це вже не зупинити. Не секрет, що для чиновників ліс це доход, місцевим жителям озброєних пілорамами - засіб для виживання, ну а хто має " зв'язки" - спосіб збагачення. У невеликому селі може бути більше 20-30 законних пилорам, і усіх цікавить тільки одно - заробіток, нікому не цікава тема збереження лісу.

 Суцільні, санітарні, вибіркові – вирубування йдуть скрізь, навіть уздовж гірських річок відбувається рубка, що в наслідок призводить до масштабних повеней.

 В заповідних місцях справи йдуть трохи краще, там допускається тільки санітарна рубка, але і це не заважає, поживиться лісом і під зруб потрапляють здорові дерева, аж до суцільних вирубувань. Під виглядом охорони лісового господарства за допомогою використання спеціальних схемва, все більше і більше лісу потрапляє під сокиру. Адже неспроста санітарне вирубування, останнім часом, виросло у декілька разів.

Вирубка лісів –  прямий шлях до катастроф.

Внаслідок вирубування лісів в Карпатах з’явилася масштабна повінь в західних областях України. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долини, створює масштабні екологічні лиха. Сусіди України Польща, Словаччина і Румунія вже усвідомили цю небезпеку і припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах.

В Україні ж ліс вирубується з початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому, після катастрофічних повеней на Закарпатті, Верховна Рада так і не змогла затвердити законопроект про заборону вирубування лісу.

Якщо переглянути статистику найжахливішого потопу за останні сто років, то число жертв повені на Західній Україні зростала до рекордних 22 чоловік, шестеро з них - діти. А в Криму блискавка вдарила відразу в семеро родичів, один з них загинув. Під водою виявилося 40 тисяч будинків, було розмито майже 700 кілометрів доріг, зруйновані більше трьох сотень мостів.

Місцеві жителі упевнені, що в катастрофі винне незаконне вирубування карпатських лісів. Горы вже майже облисіли, якщо річки, що раніше вийшли з берегів, стримували дерева, то тепер бурхливий потік мчиться безперешкодно. Жителі упевнені, що греблі треба будувати нові, міцніші.

На думку екологів, на загрозливі масштаби трагедії вплинули декілька чинників: глобальна зміна клімату, інтенсивне вирубування лісів в горах і занадто щільна забудова котеджів в Карпатах на тих ділянках, де цього робити не можна.

Експерти акцентують увагу на тому, що величезні напливи води від дощу або від танення снігів повільно стікають з гір в річки, так відбувається, коли в гірських районах є ліс, і тому, такий нормальний стан процесів не викликає  катастрофи. Але коли гори " лисі", і вода з величезною швидкістю стікає по гірських схилах по каменях в річки, ніде не затримуючись, то річки, швидко наповнюючись, виходять з берегів.

Перша велика повінь в Українських Карпатах сталася в 1948 році. Тоді ж була і встановлена причина - після закінчення війни йшли масові вирубування лісу.. Ситуація погіршувалася з кожним роком, і в 1940-50-х роках дійшла до того, що повені стали відбуватися приблизно раз в 10 років, в 1970 - 80 - х вже раз у вісім років, а тепер лиха відбуваються кожні п'ять.Тоді ж екологи заявили, що головною причиною цього лиха є вирубування лісу. Залишається лише нагадати, що в результаті повеней загинули щонайменше 30 чоловік, а сума збитків, нанесених екологічною катастрофою, складає не менше 10 мільярдів гривень.

 Шляхи вирішення

Одним з найбільш дієвих методів боротьби з незаконним вирубуванням експерти називають систему електронного обороту деревини. Її суть полягає в тому, що при заготівлі в деревину забивається чіп з усією необхідною інформацією, що дозволяє у будь-який момент перевірити її походження і характеристики. Такий спосіб контролю робить порушення практично неможливими.

Три роки тому в Україні ввели спеціальні сертифікати на деревину, яку вивозять за кордон. Тоді об'єм нелегально вивезених зменшився на 80%. Зате зараз, як розповідають екологи, навчилися обходити і це. Наприклад, деревину першого сорту маркують як третьосортну, а тому вивезти її куди простіше. Виправити ситуацію може тільки комплексний підхід до справи. Як це ні парадоксально, сьогодні українські екологи сподіваються не на дії нашого уряду, а на контроль країн-сусідів, які є членами ЄС.

Згідно з даними Госкомлесхоза, загальний об'єм незаконно здобутої деревини в Україні два роки тому складав 20 тис. кубічних метрів в рік, в той же час експерти проекту FORZA вважають, що щорічний середній об'єм незаконно здобутої деревини складає 1,25 млн кубічних метрів.

 За офіційними даними, у нашій країні з вирубуванням лісів проблем немає взагалі. Але насправді підніжжя гір вже практично облисіли. Хвойні насадження є ще на схилах і верхівках гір. Правда, і це тимчасово. Поки вантажівки не прокладуть туди дорогу...