Трудовий кодекс як фактор передвиборчої боротьби

Після такого зізнання у демократичній країні віце-прем’єр уже наступного ранку мав би подавати у відставку

«Що стосується Трудового кодексу. Я би зараз не приймав його. Нам потрібен спокій для того, щоб розібратися з ним. Такі важливі документи треба приймати після загальної дискусії», – зазначив нещодавно віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.

Хто ж буде брати участь у дискусії? «Повинні бути фахівці, а не просто люди, які хочуть біля цього пострайкувати і вловити якийсь політичний момент», – відповідає чиновник. І тут у нього, ймовірно мимоволі, виривається: «Я би це зробив одразу після виборів».

Зізнання чесне. Після такого зізнання у демократичній країні віце-прем’єр уже наступного ранку мав би подавати у відставку, оскільки цією реплікою він однозначно зафіксував, що:

1.      Трудовий кодекс викличе масові нарікання більшості працюючого населення України;

2.      Прийняття Трудового кодексу суттєво відіб’ється на рейтингу правлячої партії та провладних кандидатів;

3.      Трудовий кодекс, при тому, що його парламентська більшість без проблем ухвалила би і зараз, слід приймати після виборів, коли про рейтинг думати уже не треба.

Те, що стосовно урядового проекту Трудового кодексу, який повертає в Україні кріпацьке право і нівелює будь-які права найманих працівників, Тігіпко під час виступу не згадав. Хоча у всіх незалежних від влади профспілок сформувалася стосовно нього чітка негативна думка.

Для Тігіпко цей кодекс – інструмент у передвиборчій боротьбі. Непопулярний? Ухвалимо обов’язково. Але ухвалимо після виборів, коли пересічні громадяни уже здійсняють волевиявлення.

Проте колишній лідер «Сильної України» наївно думає, що його цинічні одкровення пройшли поза увагу людей. Українців з кожними новими виборами все важче купити на дешевий популізм миттєвого «покращення», і критична маса цієї недовіри до влади уже накопилася.

Член Політради

"«УДАРу» Віталія Кличка"

Геннадій Ткачук