Травень 2012 року запам’ятався людям, які працюють у сфері бізнесу низкою досить симптоматичних обіцянок.
Спочатку Віктор Янукович, розповідаючи про базу економічного зростання, завів мову про законопроект (першочерговий!) про обмеження втручання контролюючих органів у діяльність підприємств.
Згодом – подібні мантри ми почули уже з вуст представників виконавчої влади на місцях. На Вінниччині, наприклад, пролунало й таке – «перешкоджання малому і середньому бізнесу – це провокація проти народу», – сказав губернатор Микола Джига.
Ну, перешкоджання, припустимо, негарно. Проте питання у наступному – наскільки «контролюючі органи» порушують Закон, і наскільки подібне втручання (якщо воно має місце) можна нівелювати. А виявляється, що жодна з інспекцій та департаментів діють виключно у межах Закону. Виявляється, що помпезне перейменування їх у 2010 році з інспекцій у служби і департаменти жодної з регуляторних функцій не знищило. Тоді оптимальним варіантом була б цілковита ліквідація понад 60 інспекцій. Втім, цього зроблено не було – обмежилися перейменуванням. І Закони, які надають штрафні санкції інспекціям, виправляти ніхто так і не зібрався.
І у який спосіб залишається діяти інспекторам? Порушувати Закон? Не штрафувати тих, хто порушує норми цього Закону? Або підкорятися Президенту та губернатору? І у цей спосіб саботувати правові норми?
У нас, здається, законодавча, виконавча і судова влада, яка, вперше за 20 років, об’єднана в руках однієї партії, діє за принципом: «нехай права рука не знає, що робить ліва». Це – дурість, але, якщо враховувати версію про дурість, – кращий варіант.
У гіршому випадку, це – злочин.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.