Знову «декларації»…

Жодних стандартів, жодних принципів і жодних моральних обмежень у діючої в Україні влади немає і бути не може.

В Україні часто ведуть мову про подвійні стандарти влади. Говорять її представники – одне, а діють у зовсім інший спосіб. Причому питання уже не дискутується – існують ці подвійні стандарти, чи ні. Питання у ступені цинізму порушення владою власних зобов’язань та нехтування обіцянками.

Але я вважаю, що проблему слід розглядати взагалі в іншому сенсі. Жодних стандартів, жодних принципів і жодних моральних обмежень у діючої в Україні влади немає і бути не може.

5 червня до порядку денного Верховної Ради України було включено т. зв. «Проект Декларації про гідність, свободу і права людини», ініціатором якого виступив… В.В. Колесніченко. Тобто у той час, коли «Беркут» почав силою виштовхувати людей від будинку парламенту, коли до Києва організовано звозили працівників охоронних структур для тиску на прихильників опозиції в мовному питанні, коли весь світ обговорює кровопролиття у Верховній Раді, вчинене тим самим Колесніченком, – мова заходить про «гідність, свободу і права людини»…

І, полилося… «Механічне закріплення прав людини як надцінностей без належного, невід’ємно притаманного українській культурі етичного обґрунтування, знецінює їх в очах громадян, призводить до відвертого зловживання та маніпулювання своїми правами й нехтування обов’язками. Звідси ганебні явища пронизуючої корупції, расизму, ксенофобії, нетерпимості, соціальної ворожнечі, безкультур’я, знищення сім'ї та духовного світу людини... Наразі назріло питання встановлення фундаментальних морально-етичних основ розвитку українського суспільства… Користування політичними і громадянськими правами не повинно призводити до розділень і ворожнечі. Традиція соборності передбачає збереження єдності суспільства на основі непорушних моральних цінностей. Слід стримувати свої егоїстичні прагнення заради спільного блага».

Коментарі, здається, зайві.

Проект – не прийнято. Вочевидь, на тлі абсолютного відчуження влади і народу, вирішили із подібними формулюваннями пригальмувати. Але ніхто у залі парламенту не сказав, що Колесніченко з приятелями несуть нісенітницю. Ніхто не озвучив на всю Україну, що подібна «декларація» з практикою інквізиції має набагато більше спільного, ніж зі справою захисту прав людини. Промовчали…

Однак поєднання силових дій та «декларацій» (прийняті вони чи ні) є не просто кроком назад у питаннях гармонійного розвитку українського суспільства, євроінтеграційних перспектив та повернення України до країн цивілізованого світу.

Це – стрибок у моральне провалля, куди «колесніченки» тягнуть за собою весь український народ.

Голова Вінницької обласної організації

«УДАРу» Віталія Кличка

Ігор Ткачук