30 травня 1942 року в селі Іванів Калинівського району відбулася подія, що на багато десятиліть прив’язала до цієї місцевості болючі спогади. У той день 1650 мирних євреїв, які проживали в селищі, зібрали разом і розстріляли нацисти. Місце, в якому трапилася трагедія, називають Малим Бабиним Яром. Уже за часів незалежності на ньому збудовано обеліски й пам’ятник, встановлено меморіальну дошку. Щорічно у день страшної трагедії тут проводять поминальні заходи, до Малого Бабиного Яру з усього світу приїжджають друзі, нащадки родин загиблих.
Цього року знову відбувся мітинг-реквієм пам’яті розстріляних євреїв у роки Великої Вітчизняної війни. Сумна музика; спогади очевидців; виступи представників влади; дитячі голоси, що читають воєнні вірші; парні квіти до обеліску – такою була програма заходу.
Дослідники підрахували, що з понад 200 тис. громадян Вінницької області, розстріляних і замордованих нацистами, майже половина були євреями. Зрозуміло, що масовий геноцид позначився, в першу чергу, на цивільному єврейському населенні: жінках, людях похилого віку, дітях, які залишилися на окупованих територіях.
Не міг оминути увагою цю подію громадський діяч Ігор Зубко.
- Як не оцінена трагедія України, так само належно не оцінена і катастрофа українського єврейства, яке, за вироком німецького нацизму на чолі з Адольфом Гітлером, мало бути повністю і негайно знищене, – розповідає Ігор Анатолійович. – Це була найстрашніша катастрофа за часів єврейського існування, коли здійснювалось тотальне винищення єврейського народу. Багато українських сімей, ризикуючи життям, рятували від фашистської розправи приречених, передавали продовольство і одяг до гетто, надавали притулок євреям. Недаремно нині серед тих, хто рятував євреїв під час війни, чи не найбільше саме українців удостоєно почесної єврейської відзнаки «Праведник народів світу».
http://nashdim.vn.ua