Почалось усе з моменту, коли мій знайомий виїжджав на постійне місце проживання за кордон і для цього, звичайно ж, хотів отримати закордонний паспорт. Ну я й сам давно думав зробити собі, але все ніяк не було нагоди цим зайнятись, так як особливої потреби то й не було.
І от я задумав йти з ним. Перед цим з цікавості пройшовся місцевим форумом і, як виявилось, тема оформлення закордонних паспортів є досить актуальною. Тому що при офіційній вартості паспорту у 343 грн. + комісія (на сьогодні 377 грн.) у відділах видачі зтягують більше 500, які включають невідомі нікому "добровільні" платежі. Але, звісно ж, без цих "добровільних" платежів ніхто не приймає документи, що є незаконно.
Так от там і користувачі, небайдужі до свавілля влади, проводили короткий екскурс у те, як не стати лохом і відстояти своє право на отримання паспорту за суму, що визначена законодавством. Прочитавши і озброївшись номерами "холодних" і "гарячих" ліній, заявляюсь у Відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВСУ у Хмельницькій області на Пушкіна, 15.
Контора вже сама по собі дуже цікава. Як і будь-яка держустанова, працює по мінімуму - 3 дні в тиждень по 3,5 години, що разом нараховує 10,5 робочих годин на тиждень (ну хто не мріє про такий графік). В день, який обрали я і двоє моїх друзів (одного я ще загітував :) ), прийомний час з 14:00 до 17:30. Ми прийшли рівно о 14 і це була наша перша помилка, оскільки в черзі у злощасний 19 кабінет було вже 20 чоловік, що є звичайною практикою. Зрештою вирішивши, що ми встигнемо пройти до 17:30, всі дружно записали на листочок свої прізвища з номерами 21, 22 і 23.
Оскільки черга велика, йдемо потихеньку платити. На касі перша перепона. На мою фразу, що мені без непотрібних, добровільних платежів, касир знизує плечима і заявляє, що вона не знає які з них обов'язкові. До цього я був готовий і люб'язно подаю їй перелік. Вона трошки повпиравшись, все таки дає квитанції. Мої друзі платять аналогічно. З комісією отримуємо 364 грн. Повертаємось в нашу чергу. Після приблизно двох годин очікування, заходить нарешті один з двох моїх знайомих і далі ситуація з його слів:
- В мене от квитанції
- Це не всі, де решта?
- Решта не є обов'язковими і я їх не зобов'язаний платити.
- Ні зобов'язаний!
- Тоді поясніть мені за що вони?
- ...
І тиша. Пояснень не пролунало, але й документи прийняти відмовляються навідріз. А це все, я нагадую, незаконно! Зрештою відправляють його в кабінет до начальника. Там, як на диво, приймають спокійно. Начальник оглядає документи, телефонує і дає добро. Ми повертаємось і о чудо - 17:29, робочий день закінчено. Ми йдемо, обіцяючи повернутись. Між іншим, стоячи в черзі намагались кільком людям пояснити, що можна заплатити дешевше, але люди не ймуть нам віри і вирішують задля збереження часу і нервів не ризикувати.
Через день ми вже прийшли заздалегідь: за годину до початку прийому і на листочку ми вже були в омріяних перших числах :) Зайшовши в кабінет, зустрічаю ту ж бойову тьотю, що і двома днями раніше. Вона видно нас пам'ятаючи, оглядає документи і без зайвих слів дає заяву, фотографує і відпускає на всі чотири... На цей раз прийом почався о 9:00 і до 10:00 ми були вільними людьми в прямому і переносному сенсі. Зеконовши 130 гривень, ми втратили кілька зайвих годин. Звичайно, не всі мають змогу, бо як відомо час - це гроші. Але якщо ви маєте вільний час, спробуйте - буде цікаво.
На дворі відчувається легкий присмак маленької перемоги над машинею-вбивцею, що зветься державою...
ЗІІ Більш детально про це питання можна дізнатись на форумах обласних центрів, бо як стало мені відомо, це здирництво процвітає у всіх відділах видачі паспортів.